Альбін Загурський
| Альбін Загурський | |
|---|---|
| Народження | 1846 |
| Смерть | 24 травня 1910 |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна (підданство) |  Австро-Угорщина |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | неоренесанс |
| Діти | ·Роман Загурськийd |
 Альбін Загурський у Вікісховищі | |
.jpg)
Альбі́н Загу́рський (пол. Albin Zagórski, 1846 — 24 травня 1910, Львів) — архітектор.
Народився 1846 року в Надвірній (нині Івано-Франківська область).[1] За іншими даними — у Надрожній.[2] Закінчив три класи реальної школи.[1] Учасник польського повстання 1863—1864 років. Як підофіцер служив у відділах Висоцького, Руцького і Марецького. Під Волею Скромовською потрапив у полон і висланий до Сибіру, де пробув до 1867 року.[2] Протягом 1867—1873 років навчався у Львівській політехніці.[1] У 1877—1896 роках член Політехнічного товариства у Львові.[3] Патентований будівничий у Львові від 1881. Голова львівського Товариства уповноважених будівничих.[4] Директор Кредитної спілки будівничих.[5] Офіційний представник «Фабрики цементу в Щаковій».[1] Споруджував будівлі різного призначення переважно у стилі неоренесансу.[4] 1905 року входив до складу журі конкурсу проектів будинку Політехнічного товариства у Львові.[6] Помер 24 травня 1910 року у Львові.[4]
Похований на полі № 53 Личаківського цвинтаря.
- Роботи
- Прибутковий дім на вулиці Дорошенка, 64 у Львові (1881).[4]
- Дім на вулиці Крушельницької, 15 у Львові (1882, співавтор Леонард Марконі).[4]
- Керівництво спорудженням дому «Сокола» на вулиці Ковжуна, 11 у Львові (1882—1886, архітектор Владислав Галицький).[4]
- Керівництво спорудженням Авансового банку на проспекті Свободи, 10 (1898, архітектор Іполіт Слівінський).[4]
- Монастир, інтернат, та костел змартвихвстанців на вулиці Пекарській, 59 у Львові.[7]
- Дім польського гімнастичного товариства «Сокіл» у Ряшеві. Проєкт виконано безкоштовно 1891 року, і в наступному році реалізовано.[8] Проект фасадів опрацював Франциск Сковрон.[9]
- Реконструкція даху львівського костелу бернардинів. Тривала до середини 1890-х.[10]
- Дім на вулиці Пекарській, 24 у Львові (1898).[11]
- Розбудова костелу Воздвиження у селі Берездівці (1903).[12]
- ↑ а б в г Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów: nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 282.
- ↑ а б Białynia Chołodecki J. Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskiego w czterdziestą rocznicę powstania r. 1863/1864. — Lwów: Drukarnia i litografia Pillera i Spółki, 1904. — S. 407.
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
- ↑ а б в г д е ж Бірюльов Ю. О. Заґурський Альбін // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 353. — ISBN 978-966-7007-69-0.; Бірюльов Ю. О. Заґурський Альбін // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2010. — Т. 10. — С. 94—95. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- ↑ Wiadomości miejscowe i potoczne // Kurier Poznański (dodatek). — 26 maja 1906. — № 120.
- ↑ W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i «Internat Ruski» ks. Zmartwychwstańców // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 104—106. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
- ↑ Sprawozdanie z czynności wydziału Polskiego Towarzystwa gimnast. «Sokół» w Rzeszowie za rok 1910. — Rzeszów: Drukarnia J. A. Pelara, 1911. — S. 11—12.
- ↑ Tokarz M. Siemaszkowej // Skarby podkarpackie. — 2008. — № 2 (9). — S. 34. — ISSN 1898-6579.
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 168. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 167.
