Йоганнес Траутлофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганнес Траутлофт
нім. Johannes Trautloft
Народився3 березня 1912(1912-03-03)[1]
Грособрінген, Am Ettersbergd, Ваймарер-Ланд, Тюрингія, Німеччина[2]
Помер11 січня 1995(1995-01-11) (82 роки)
Бад-Вісзее, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[2]
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер, льотчик
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
ПосадаQ100377481?
Військове званняГенерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Золотий Іспанський хрест з мечами
Золотий Іспанський хрест з мечами
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті з підвіскою
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Йоганнес «Ганнес» Траутлофт (нім. Johannes «Hannes» Trautloft; 3 березня 1912, Грособрінген12 січня 1995, Бад-Вісзе) — німецький пілот-ас, оберст люфтваффе вермахту, генерал-лейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 7 квітня 1931 по лютий 1932 року навчався у авіаційнй школі в Шлайсгаймі. Разом із Траутлофтом навчались інші майбутні аси — Вольфганг Фальк і Гюнтер Лютцов. 15 жовтня 1932 року поступив на службу в 15-й піхотний полк, згодом пройшов курс льотчика-винищувача в секретній авіашколі в Липецьку. Учасник громадянської війни в Іспанії, під час якої збив 4 літаки.

З 19 вересня 1939 по 24 серпня 1940 року — командир 3-ї групи 51-ї винищувальної ескадри. З 25 серпня 1940 по 5 липня 1943 року — командир 54-ї винищувальної ескадри «Зелене серце», в формуванні якої брав активну участь. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті.

Всього за час бойових дій здійснив 560 бойових вильотів і збив 54 ворожих літаки (не враховуючи 4 літаки, збитих в Іспанії), з них 45 — на Східному фронті.

В 1961 році вступив у люфтваффе бундесверу, в 1970 році вийшов у відставку.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]
  • Залізний хрест 2-го і 1-го класу
  • Авіаційна планка денного винищувача в золоті з підвіскою
  • Відзначений у Вермахтберіхт 5 разів
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта 26 червня здобула свою 500-ту повітряну перемогу.» (29 червня 1941)
    • «Винищувач Траутлофта зміг знищити кожен із 40 радянських літаків в Дюнабурзі (1 липня 1941)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта вчора здобула свою 2000-ту повітряну перемогу.» (5 квітня 1942)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта знищила свого 2000-го ворога на Східному фронті.» (20 червня 1942)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням ооберст-лейтенант Траутлофта здобула свою 4000-ту повітряну перемогу.» (21 лютого 1943)
  • Лицарський хрест Залізного хреста (27 липня 1941) — за 20 повітряних перемог.
  • Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)

Після війни

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Kriegs-Tagebuch von Hannes Trautloft – Grünherzjäger im Luftkampf 1940-1945,[3] VDM Heinz Nickel(2006), ISBN 978-3866190061
  • Fliegeranekdoten, Bechtle-Verlag, 1996, ISBN 978-3762804789
  • Die Grünherzjäger: Bildchronik des Jagdgeschwaders 54 (mit Ekkehard Bob und Werner Held), VDM Heinz Nickel (2002), ISBN 978-3925480652
  • Hals- und Beinbruch. Heitere Fliegerei, Motorbuch Verlag, 1995, ISBN 978-3879436392
  • Heitere Loopings, Bechtle, 1965
  • Fliegen ist schön, Bechtle, 1994
  • Oh diese Düsenjäger, Luftfahrt-Verlag Walter Zuerl, 1962

Література

[ред. | ред. код]
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 749, ISBN 978-3-938845-17-2
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
  1. Munzinger Personen
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124946291 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.