Казимир Семенович
Казимир Семенович | |
---|---|
Казімер Семяновіч | |
Народився | приблизно 1600 рік Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Жемантія, Литва |
Помер | після 1651 року |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | військовий інженер, артилерист |
Відомий завдяки | Вважається винахідником ідеї багатоступеневих ракет |
Alma mater | Віленська академія (?) |
Військове звання | генерал-лейтенант артилерії |
Термін | перед відставкою у 1648 році |
Рід | Семеновичі |
Герб «Астоя» (?) | |
Казимир Семенович (біл. Казімер (Казімір) Семяновіч, лат. Casimiri Siemienowicz) (приблизно 1600 року — після 1651 року) — інженер і теоретик артилерії з Великого Князівства Литовського. Припускається, що Семенович першим запропонував ідею багатоступеневої ракети.[1] Його книжка «Велике мистецтво артилерії» (Амстердам, 1650) витримала кілька перевидань, а також була перекладена французькою (1651), німецькою (1676), англійською (1729) і, ймовірно, голландською (1729) мовами.
Про життя й походження Семеновича відомо вельми мало. Деякі дані про особу Семеновича можна дістати з його книжки. Крім того, історики мають певні документи з архівів Речі Посполитої, які характеризують службу Семеновича у армії Царства Польського на проміжку приблизно двох років.[2]
Народився Семенович приблизно 1600 року. Місце його народження й етнічна приналежність є темою сперечань поміж білоруськими й литовськими істориками. Крім того, польська історіографія говорить про нього як про польського діяча, наголошуючи на його приналежності до полонізованої шляхти.[3] За білоруською версією, Семенович народився біля Дубровно на Вітебщині у сім'ї дрібних руських князів Семеновичів, які володіли невеликими територіями у цій частині білоруського Подніпров'я у 14—17 ст.[4][5][6][7] Декотрі приклади лексики самого Семеновича підтверджують таку думку.[5]
За литовською версією Семенович народився біля Росенів (тепер Расейняй) у Жемайтії[8][9] в бідній шляхетній сім'ї гербу «Астоя»[3] Однак невідомі записи про сім'ї з прізвищем Семенович, які б мали право на герб Астоя і, можливо, Семенович просто придбав право надрукувати герб у своїй книзі, щоб посприяти її популярності. Сам він писав про своє місце у шляхетській ієрархії доволі невиразно.[5] Сам себе Семенович називав «літвин», однак це слово можна розглядати як політонім, а не етнонім, і тому в білоруській історіографії вважається, що Семенович мав на увазі своє громадянство ВКЛ, а не етнічне походження.[5]
Вважається, що Семенович навчався у Віленській академії. Брав участь у Смоленській війні (1632—1634) у складі армії Речі Посполитої, а також в облозі московитської фортеці Білої (квітень-травень 1634 року), яка не мала значного успіху.
Починаючи з 1634 року, життя Семеновича можна прослідкувати за документальними свідченнями, що збереглися. В цей час він був посланий за кордон, у Голландію, для вдосконалення своїх знань з артилерії. Там служив у армії Фрідриха-Генриха Оранського, багато подорожував Голландією, брав участь у іспано-голландській війні, що в голландців дістала назву Вісімдесятирічна війна, брав участь в облозі різних міст. У Нідерландах мав змогу ознайомитися з багатою європейською літературою про артилерію, піротехніку, з книжками з історії культури.
Після повернення до Речі Посполитої брав участь у Охматівській битві війська Речі Посполитої з татарами 30 січня 1644 року, де був свідком дії татарських феєрверків. 1646—1649 років був комендантом варшавського цейхгауза, інженером коронної артилерії (1646). 1648 року обійняв посаду заступника начальника артилерії Королівства Польського і разом з 12 гарматниками виїжджав на війну Польщі з Україною. Після поразки польського війська під Пілявцями вийшов у відставку у званні генерал-лейтенанта артилерії. У 1649 році поїхав в Голландію, де завершив роботу над своєю книжкою й видав її.
- ↑ 75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету?[недоступне посилання з липня 2019] // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.
- ↑ Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича [недоступне посилання з липня 2019] // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100—110.
- ↑ а б Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.
- ↑ Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.
- ↑ а б в г А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X [недоступне посилання з липня 2019] з академічної серії «Нашы славутыя землякі».
- ↑ Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.
- ↑ Беларуская энцыклапедыя. Т.14.
- ↑ Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970—1978, Vol.5 p.147.
- ↑ Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.