Калужнін Лев Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Калужнін Лев Андрійович
рос. Лев Аркадьевич Калужнин
Ім'я при народженні рос. Лев Аркадьевич Калужнин
Народився 30 січня 1914(1914-01-30)
Москва
Помер 6 грудня 1990(1990-12-06) (76 років)
Москва
Країна  Російська імперія
Діяльність математик
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1936)[1]
Гамбурзький університет (1938)[1]
Паризький університет (1939)[1]
Галузь теорія груп
Заклад Національний центр наукових досліджень[1]
HU Berlin[1]
КДУ ім. Т. Шевченка[1]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Issai Schurd[2] і Еміль Артін
Аспіранти, докторанти Mikhail Klind[3]
Reinhard Pöscheld[3]
Сущанський Вiталiй Івановичd[3]
Naum Nisonovich Aizenbergd[3]
Èberto R. Morgado Moralesd[3]
Відомий завдяки: математик, викладач,
Висловлювання у Вікіцитатах

Калужнін Лев Андрійович (30 січня 1914, Москва - 6 грудня 1990, Москва) — радянський математик, викладач. Після революції, емігрував з батьками у Францію. Вчився в Берлінському та Гамбурзькому університеті. В часи Другої світової війни він був заарештований та ув'язнений в табір Комп'єнь (1941 - 1942). Після звільнення повернувся в Париж. У 1947 році захистив докторську дисертацію. У 1947 - 1948 рр. виступав з лекціями в Об'єднаному союзі російських інженерів, у тому числі на тему «Розвиток математики в СССР», «Неевклідова геометрія», тощо. У 1951 - 1955 рр. був професором Берлінського університету, у 1955 році повернувся в СССР. Працював викладачем в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка: професор кафедри математичного аналізу, теорії ймовірності та алгебри (з 1955 року), завідувач кафедри алгебри та математичної логіки (1959 - 1970 рр.), доктор фізико-математичних наук (1957 рік).

Біографія[ред. | ред. код]

Лев Аркадійович народився 31 січня 1914 року в Москві. З 1923 року протягом багатьох років проживав разом з матір'ю у Німеччині. Після закінчення реальної гімназії у 1933 році вчився спочатку в Берлінському, а потім в Гамбурзькому університеті, де слухав лекції та відвідував семінари Шура, Артіна, Гекке, Цасенхауза — стосунки з даними алгебраїстами надали великий вплив на формування його наукових інтересів.

У 1938 році Лев Аркадійович переїхав у Францію, де він продовжив заняття в Сорбонні. Але йому не судилося закінчити їх у Франції, бо заняття були припинені через війну.

22 червня 1941 року Калужнін Л. А., як підданий Російської Імперії, попав у табір для переміщених осіб, а через деякий час він був переведений у концентраційний табір в м. Вальцбург (Баварія).

Весною 1945 року після того, як він був звільнений з табору, повернувся в Париж, де відновив заняття з математики. За результатами своїх досліджень цього періоду, які були присвячені питанням будови p-підгруп симетричних груп, у 1948 році Лев Аркадійович захистив докторську дисертацію. Незабаром, за пропозицією радянського посольства, Калужнін Л. А. переїхав до Німецької Демократичної Республіки для роботи викладачем у Берлінському університеті. Він працював спочатку доцентом, а потім — після захисту докторської дисертації, присвяченої дослідженню стабільних груп автоморфізмів, - професором Берлінського університету та, одночасно, науковим співробітником Інституту математики Академії наук НДР.

У 1955 році Калужнін Л. А. повернувся на батьківщину. З цього моменту починалась його багаторічна плідна педагогічна та наукова діяльність в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Він спочатку працював професором кафедри аналізу, алгебри та теорії ймовірності, а у 1960 році став завідувачем кафедри алгебри та математичної логіки КГУ.

З 1970 року до 1985 року Лев Аркадійович - професор створеної ним кафедри. У 1957 році він захистив докторську дисертацію з теми «Сіловські p-підгрупи симетричних груп. Повні добутки груп. Узагальнення теорії Галуа», тим самим ставши володарем трьох докторських ступенів з математики (Франція, НДР, СССР).

Багато сил та енергії Калужнін Л. А. віддавав педагогічній діяльності. Він керував створенням кафедри алгебри та математичної логіки, брав діяльну участь у створенні нових спеціальностей: математична лінгвістика, теоретична кібернетика. Упродовж багатьох років Лев Аркадійович був головою секції математики в Республіканському домі науково-технічної пропаганди. Широка ерудиція, чудові людські якості завжди приваблювали молодь. Створив потужну наукову школу. Наукові дослідження належать до різних розділів алгебри і дискретної математики, але найвагоміші результати стосуються теорії груп. Під його керівництвом була виконана 21 кандидатська дисертація, два його учня стали докторами наук.

Помер 6 грудня 1990 року після важкої, тривалої хвороби.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів Калужніна Л. А. була вельми широкою, першим по значущості місцем займали результати з теорії груп та груп підстановок. Крім цього, ряд робіт присвячених теорії Галуа, включаючи її абстрактні аналоги, лінійній алгебрі, теорії автоматів, математичній логіці, теорії програмування, математичній статистиці. Лев Аркадійович Калужнін - автор більше ста наукових робіт, у тому числі 16-ти монографій, навчальних посібників та науково-популярних видань. Велика кількість статей з алгебри, математичної логіки та суміжним питанням були написані для математичної, кібернетичної та філософської енциклопедії.

Граф-схеми Калужніна[ред. | ред. код]

Докладніше: Граф-схеми Калужніна

Граф-схеми Калужніна являють собою орієнтовані графи спеціального вигляду. В кожному графі виділяються два вузли - вхідний та вихідний. А всі інші вузли поділяються на два класи: вузли-розпізнавачі та вузли-перетворювачі. Із вхідного вузла, а також з вузлів-перетворювачів виходить одна стрілка. З кожного вузла-розпізнавача виходять дві стрілки, які відмічаються знаками «+», «-». Із вихідного вузла стрілки не виходять. Нарешті, вузлам-перетворювачам відповідають символи операторів, а вузлам-розпізнавачам — символи предикатів.

Основні роботи[ред. | ред. код]

Основні праці Калужніна Л. А. наведені нижче:

  • Антропоморфізм скінчених абелевих та метаабелевих p -груп - Київ, 1980 рік.
  • Введення в загальну алгебру - Москва, 1973 рік.
  • Дедуктивна теорія предикатів - Київ, 1961 рік.
  • Ділення із залишком - Київ, 1977 рік.
  • Обрані глави теорії груп - Київ, 1979 рік.
  • Обчислення предикатів - Київ, 1961 рік.
  • Короткий курс теорії Галуа - Київ, 1967 рік.
  • Несуперечливість, повнота обчислення предикатів - Київ, 1961 рік.
  • Основна теорема арифметики - Москва, 1969 рік.
  • Перетворення та перестановки - Москва, 1979 рік.
  • Приклади формалізації деяких відношень - Київ, 1961 рік.
  • Теорія визначників - Київ, 1964 рік.
  • Формули обчислення предикатів - Київ, 1961 рік.
  • Що таке математична логіка? - Київ, 1961 рік.
  • Елементи теорії множин та математичної логіки - Москва, 1978 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б https://books.google.cat/books?id=KvLxBwAAQBAJ&pg=PR18 — С. xviii.
  3. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Довідкові видання
Нормативний контроль
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (серпень 2016)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2016)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калужнін_Лев_Аркадійович&oldid=34977842