Національний центр наукових досліджень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний центр наукових досліджень
Зображення
Дата створення / заснування 19 жовтня 1939
Коротка назва CNRS
Голова Antoine Petitd
Держава Flag of France.svg Франція[1]
Керівний орган Міністерство вищої освіти та наукових досліджень Франціїd
Член у Couperin Consortiumd[2], Confederation of Open Access Repositoriesd[3], Renaterd[4] і International Coalition of Library Consortiad[5]
Батьківська компанія (організація, установа) Hautes Écoles Sorbonne Arts et Métiers Universityd[6], Paris Lumieres Universityd, Paris-East Universityd, University of Paris-Estd, PSL Research Universityd і Paris-Saclay Universityd
Дочірня компанія (організація, установа) IN2P3, INSUd, Institute of Biological Sciencesd, Institut de chimied, Ecology and Environment Instituted, Institute of Human and Social Sciencesd, Institute of Information Sciences and their Interactionsd, Institute of Engineering and Systems Scienced, National Institute of Mathematical Sciences and their Interactionsd, Institute of Physics[d], Délégation Bretagne et Pays de la Loired, Direction Générale Déléguée aux Ressourcesd, Saclay Nuclear Research Centred, Laboratoire d'Annecy-le-Vieux de Physique Théoriqued, Centre de Compétences NanoSciences Ile-de-Franced, Cancer Research Center of Touloused, Direction Générale Déléguée à la Scienced, Centre de Recherches Critiques sur le Droitd, Centre Max Weberd, Diplomatiqued, Fédération Informatique de Lyond, Institut de Linguistique Françaised, Institut de Recherche sur l'Architecture Antiqued, Institute Of Science De L'hommed, Institut d'Histoire des Représentations et des Idées dans les Modernitésd, Institut Supérieur pour l'Etude des Religions et de la Laïcitéd, Laboratoire Aménagement Economie Transportsd, Laboratoire de recherche historique Rhône-Alpesd, LIRISd, Maison de l'Orient et de la Méditerranée Jean Pouillouxd, Triangled, Sciences et Technologies des Cultures et Sociétés Numériquesd, TULDMd, Fédération et Ressources sur l'Antiquitéd, CRILd, Laboratoire de Chimied, European Institute for Marine Studiesd, Centre for Breton and Celtic Researchd, centre André-Chasteld, Laboratoire de l'Informatique du Parallélismed, Sciences, Philosophie, Histoired, Institute of Analytical Sciencesd, Centre pour l'édition électronique ouverted, CEVIPOFd, Institut Clément Aderd, Centre pour la communication scientifique directed[7], Brain and Spine Instituted, Centre d'études alexandrinesd і Institut de Mathématiques de Touloused
Власник для Cahiers de biologie marined, Criminocorpusd і Hermès[d]
Розташування штаб-квартири Париж
Кількість працівників
Бюджет 3 400 000 000 €[8]
IPv4 діапазон 157.136.0.0/16[9] і 194.199.43.0/24[10]
Офіційний сайт cnrs.fr(фр.)
URL каналу news.cnrs.fr/rss
Точка доступу API janus.cnrs.fr/idp
CMNS: Національний центр наукових досліджень у Вікісховищі

Координати: 48°50′51″ пн. ш. 2°15′50″ сх. д. / 48.84770000002777834° пн. ш. 2.26400000002777757° сх. д. / 48.84770000002777834; 2.26400000002777757

Національний центр наукових досліджень (НЦНД) Франції (фр. Centre National de la Recherche Scientifique, CNRS) — провідна наукова установа Франції . Заснований 19 жовтня 1939 року.

Короткий опис[ред. | ред. код]

CNRS є найбільшою французькою громадською науково-дослідною установою, що об'єднує державні організації Франції, які спеціалізуються в галузі прикладних і фундаментальних досліджень, та координує їхню діяльність на національному рівні. Національний центр наукових досліджень перебуває під адміністративним наглядом Міністерства вищої освіти і наукових досліджень (фр. Ministère de l'Enseignement supérieur et de la Recherche). Центр належить до громадських науково-технічних установ (фр. établissement public à caractère scientifique et technologique EPST). Заснований 19 жовтня 1939 року фізиком Ж. Перреном .

Посаду голови і головного виконавчого директора обіймає Ален Фуш (Alain Fuchs), призначений на цей пост 20 січня 2010 року французькою Радою міністрів за пропозицією міністра Валері Пекресс (Valérie Pecresse).

Головний осідок організації знаходиться в Парижі. Іноземні представництва CNRS знаходяться в таких містах, як Бонн, Брюссель, Йоганнесбург, Москва, Токіо, Пекін, Сантьяго-де-Чилі, Туніс, Вашингтон, Ханой.

Структура[ред. | ред. код]

У структурі НЦНІ 10 інститутів, з яких два інститути зі статусом національного (Національний інститут астрономії і геофізики в Медоні, Національний інститут ядерної фізики й фізики елементарних часток в Парижі), а також близько 200 лабораторій. Працює низка багатогалузевих наукових центрів, що розташовані в таких містах:

  • Бельвю (фізика високих тисків, фізика твердого тіла, радіаційна хімія, електроліз, магнетизм)
  • Жиф-сюр-Іветт (біохімія, мікробіологія)
  • Марсель (фізика, біохімія, нейрофізіологія)
  • Фон-Роме-Одейо-Віа (сонячна енергія)
  • Орлеан (хімія мінералів, фізика високих температур, молекулярна біофізика),
  • Страсбург (біологія, ядерна фізики І спектроскопія)
  • Вітрі-Тьє (фізична хімія, прикладна органічна хімія, металургійна хімія)

10 інститутів НЦНІ :

Центр видає понад 20 наукових журналів.

Фінансування[ред. | ред. код]

На початку ХХІ ст. — 3,4 млрд євро на рік (з них 2,6 млрд надало французька держава, решта — різноманітні європейські гранти та кошти від приватного сектора).[11]

Відомі науковці[ред. | ред. код]

Нобелівські премії[ред. | ред. код]

Медалі Філдса[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]