Камчадали
| Камчадали | |
|---|---|
| Кількість | 3 000 - 3 200 (оцінка) |
| Ареал | Росія:
|
| Раса | європеоїдний |
| Походження | нечисленні індоєвропейці |
| Входить до | росіяни і Корінні народи Півночі |
| Мова | російська мова |
Камчада́ли — етнографічна група росіян, старожиле населення сучасної території Камчатського краю, Магаданської області, що утворилося внаслідок етнічних контактів нечисленних російських переселенців з представниками аборигенних північних етносів, здебільшого внаслідок культурної асиміляції, переважно мовної. У XVIII столітті терміном камчадали позначали ітельменів.[2], які до 1926 року в більшості мовно асимілювались та стали одномовними перейшовши російську мову і під час перепису 1926 року були розділені по мовній ознаці і російськомовні які становили більшість ітельменів були зараховані до російського етносу, хоча по практикам життєвої діяльність нічим не відрізнялися від ітельменомовних.
Найбільшою частиною з походження і культури російськомовних камчадалів були ітельмени, набагато меншою осілі метисовані та культурно в тому числі мовно асимільовані евени прибережних та східних районів Магаданської області а в минулому також метисовані коряки та нечисленні переселені метисовані чуванці з річки Анадирь які проживали в Гижигинську [ru]. Мова камчадалів — російська.[3]
Постійне російське населення з'явилося станом на 1730-ті роки і внаслідок своєї нечисленності значною мірою змішалося з аборигенами краю, а частина ітельменів сприйняла російську мову і культуру, увійшовши до складу камчадалів. На початок XX століття на Камчатці налічувалося близько 3600 осіб місцевого російсько-ітельменського населення, яке являло собою одну етнографічну групу із загальними рисами культури і побуту та переважно одномовних з російською мовою спілкування[4].
За результатами перепису 2002 року на території Росії проживало 2293 камчадали, виділені в окрему народність.[5]
Камчадалами себе також називають старожили узбережжя Охотського моря в Магаданській області, що проживають в селищах Ола, Гижига, Ямськ, Тауйськ, Армань та ін.
- селище Ключі 472
- село Мільково 388
- місто Петропавловськ-Камчатський 216
- селище Усть-Камчатськ 182
- ↑ а б в Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 грудня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Ительмены. // Большая Советская энциклопедия, 1953 г. том 19, стр. 552
- ↑ КАМЧАДАЛЫ. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2013.
- ↑ КПДС | Коренные народы Севера | Камчадалы. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 1 вересня 2013.
- ↑ Постановление Правительства Российской Федерации от 24 марта 2000 года № 255 «О едином перечне коренных малочисленных народов Российской Федерации» [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ http://std.gmcrosstata.ru/webapi/opendatabase?id=vpn2002_pert [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.] База мікроданих Всеросійського перепису населення 2002 року
- Ітельменська (камчадальська) мова [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Камчадали[недоступне посилання з липня 2019] у Великій радянській енциклопедії
- Народы России: живописный альбом, Санкт-Петербург, типография Товарищества "Общественная Польза", 3 декабря 1877, ст. 527
- Хаховская Л. Н. Камчадалы Магаданской области (история, культура, идентификация). Магадан, 2003