Каміль Шевійяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каміль Шевійяр
фр. Camille Chevillard
Основна інформація
Дата народження14 жовтня 1859(1859-10-14)[1][2][…]
Місце народженняMontmartred, Сена[d], Франція
Дата смерті30 травня 1923(1923-05-30)[4][5][…] (63 роки)
Місце смертіШату
ПохованняШату
ГромадянствоФранція
Професіїдиригент, композитор, chef de chant
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Відомі учніYvonne Hubertd, Sophie Carmen Eckhardt-Gramattéd, Robert Soetensd, Clotilde Coulombed, Suzanne Chaigneaud і Gösta Nystroemd
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю, Оркестр Ламурьо і Оркестр Ламурьо
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону
БатькоAlexandre Chevillardd
МатиPulchérie Virginie Chevillardd
У шлюбі зMarguerite Lamoureuxd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Каміль Поль Александр Шевійяр (фр. Camille Paul Alexandre Chevillard; 14 жовтня 1859, Париж — 30 травня 1923, Шату, департамент Івлін) — французький композитор і диригент. Син віолончеліста Александра Шевійяра.

Каміль Шевійяр закінчив Паризьку консерваторію за класом фортеп'яно у класі Ж. Матіаса[6]. Спеціальної освіти з композиції не здобув[6]. 1887 року Шарль Ламурьо запросив його до свого оркестру керівником хору. Надалі Шевійяр одружився з дочкою Ламуре і 1897 року отримав з рук свого тестя керівництво всім музичним колективом. 1905 року заснував струнне тріо Шевійяр — Гайо — Сальман[6]. З 1907 став професором Паризької консерваторії за класом камерного ансамблю[6]. Серед його учнів були Робер Соетан, Софі Кармен Екхардт-Граматте, Івонна Юбер та інші.

На посаді керівника Оркестру Ламуре Шевійяр, зокрема, диригував першими виконаннями «Моря» та «Ноктюрнів» Дебюссі, «Пелеаса та Мелізанди» Габріеля Форе. У той самий час Шевийяр загалом волів виконувати німецьких (Вагнер, Лист) композиторів. З 1914 року він очолював паралельно з оркестром Ламуре, оркестр паризької Опери[6].

Як композитор і виконавець зробив значний внесок у розвиток французької камерної музики[6]. Композиторська спадщина Шевійяра включає фортеп'янні, камерні, симфонічні твори.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://cdexchang.blogspot.com/2011/10/october-14-today-in-classical-music.html
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  4. ↑ http://imslp.org/wiki/Category:Chevillard,_Camille
  5. ↑ http://www.dolmetsch.com/cdefsc.htm
  6. ↑ а б в г д е Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — 1008 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Каміль_Шевійяр