Очікує на перевірку

Камінне (Вілейський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Камінне
біл. вёска Камено

Координати 54°34′49″ пн. ш. 27°28′00″ сх. д.H G O

Шаблон:Картка/рядки: забагато параметрів!
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Район Вілейський
Громада Стешицька сільська рада
Населення 125 осіб (1999),
78 осіб (2009)
Національний склад білоруси
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код +375-17-71
Поштовий індекс 222422
Транслітерація назви Kamiena
OSM 70568 ·R (Вілейський район, Q11700145)
Офіційна адреса 222422 Менска вобласьць,
Вялейскі раён,
Сьцешыцкі сельсавет
Вёска Камено
Камінне. Карта розташування: Білорусь
Камінне
Камінне
Камінне (Білорусь)
Камінне. Карта розташування: Білорусь Мінська область
Камінне
Камінне
Камінне (Білорусь Мінська область)
Мапа

Камінне (біл. вёска Камено) — село в складі Вілейського району Мінської області, Білорусь. Село підпорядковане Стешицькій сільській раді, розташоване в північній частині області.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1921–1945 роках застінок знаходилось у Польщі, у Вільнюській воєводстві, Вілейського повіту, гміні Довгиново.

Населення

[ред. | ред. код]
  • 1921 рік - 336 люди, 55 будинки[1].
  • 1931 рік - 428 люди, 71 будинки[2].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах» Т.8, кн. 1. Мінская вобласьць. Рэдкалегія: Т. У. Бялова (дырэктар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2010. — 736 с.: іл. ISBN 978-985-11-0302-3. (біл.)
  • «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах» Т.8, кн. 2. Мінская вобласьць. Рэдкалегія: Т. У. Бялова (дырэктар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2011. — 464 с.: іл. ISBN 978-985-11-0554-6. (біл.)
  • «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах» Т.8, кн. 3. Мінская вобласьць. Рэдкалегія: Т. У. Бялова (дырэктар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2012. — 624 с.: іл. ISBN 978-985-11-0636-9. (біл.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom VII — Część II — Ziemia Wileńska — Powiaty: Brasław, Duniłowicze, Brasław i Wilejka, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1923, s 78.
  2. Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1938, wolumin — 1, s. 57