Карл Закс (генерал)

Карл Закс
нім. Karl Sachs
Народився	5 лютого 1886(1886-02-05) Кросно-Оджанське, Німецька імперія
Помер	1952 або 1953 Первоуральськ, РРФСР
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал інженерних військ
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Орден Меджида 3 ступеня Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Карл Закс (нім. Karl Sachs; 5 лютого 1886, Кроссен-ан-дер-Одер, Німецька імперія — зима 1952/53, Первоуральськ, РРФСР) — німецький військовий діяч, генерал інженерних військ вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

На чверть єврей. 28 лютого 1905 року поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. В 1919 році вийшов у відставку. В 1921 році поступив на службу в поліцію. 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт.

Учасник німецько-радянської війни, відіграв важливу роль у розгромі радянських військ в Києві і Харкові. З 1 березня 1941 по 1 травня 1942 року — командир 257-ї піхотної дивізії, з 1 травня по 20 вересня 1942 року — дивізії №159. З 20 вересня 1942 по 5 серпня 1944 року — командувач 64-м резервним корпусом, з 5 серпня по 1 вересня 1944 року — 64-м армійським корпусом. 1 вересня відправлений у резерв фюрера, 31 грудня — у відставку. В серпні 1945 року заарештований радянськими військами. Помер у таборі для військовополонених.

Звання

• Фенріх запасу (28 лютого 1942)
• Лейтенант (27 січня 1906)
• Оберлейтенант (16 червня 1913)
• Гауптман (27 січня 1915)
• Майор запасу (1919)
• Майор поліції (1923)
• Оберстлейтенант поліції (25 вересня 1931)
• Оберст поліції (5 лютого 1934)
• Оберст (1 жовтня 1935)
• Генерал-майор (1 квітня 1937)
• Генерал-лейтенант запасу (1 березня 1939)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1940)
• Генерал інженерних військ (1 жовтня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), лицарський хрест
• Орден Меджида 3-го класу з мечами (Османська імперія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (19 вересня 1939)
  • 1-го класу (6 червня 1940)
• Німецький хрест в золоті (30 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (2 вересня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (1 вересня 1943)

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945. Friedburg, Allemagne: Podzun-Pallas. (ISBN 3-7909-0284-5).
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Allemagne: Scherzers Miltaer-Verlag. (ISBN 978-3-938845-17-2).
• David Wingeate Pike (1991). La retraite des forces allemandes du Sud-Ouest de la France, août 1944. guerres mondiales, n°164/1991.

Посилання

• Біографія Карла Закса. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Звання і нагороди Карла Закса.