64-й резервний корпус (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
64-й резервний корпус
LXIV. Reservekorps
Bat Fahne Infanterie.jpg
Штандарт німецької піхоти часів Третього Рейху
На службі 11 вересня 1942 — 5 серпня 1944
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота (охорона тилу)
антипартизанська війна
Чисельність резервний корпус
У складі Головнокомандування Вермахту «Резерв»
Головнокомандування Вермахту «Захід»
Група армій «D»
15-та армія
1-ша армія
Гарнізон/Штаб Бреслау
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал інженерних військ Карл Закс

LXIV-й (64-й) резервний ко́рпус (нім. LXIV. Reservekorps) — резервний корпус Вермахту, що виконував завдання охорони тилу німецьких військ за часів Другої світової війни. 5 серпня 1944 переформований на 64-й армійський корпус.

Історія[ред. | ред. код]

LXIV-й резервний корпус сформований 11 вересня 1942 з військ резерву VIII-го військового округу в Бреслау. До 2 жовтня 1942 формування корпусу й командування були передислоковані до центральної Франції з розміщенням штаб-квартири корпусу у місті Діжон. Головним завданням резервного корпусу визначалося навчання особового складу новобранців для резервних дивізій, що розгорталися на території Франції, а також одночасне приготування військових резервів для військових операції й паралельно завдання охорони важливих об'єктів тилу на території окупованої Франції. Корпус перебував під безпосереднім підпорядкуванням Головнокомандувача резервної армії (BDE), й оперативно підкорявся Головнокомандувачу військ Вермахту на Заході.

Резервні дивізії, що входили до складу корпусу, дислокувалися уздовж демаркаційної лінії до швейцарського кордону відповідно:

11 листопада 1942, незабаром після висадки союзних військ у Північній Африці, корпус разом з формуваннями 7-ї армії генерала Ф. Долльмана брав участь в окупації вільної Французької зони.

Штабом корпусу підготовлена та відправлена на Східний фронт 355-та піхотна дивізія, що вирушила на передову у травні 1943 року. 12 вересня 1943, у зв'язку з капітуляцією Італії у війні, частини корпусу роззброїли італійську 5-ту альпійську дивізію «Пустерія».

До червня 1944 64-й резервний корпус продовжував ведення активних антипартизанських дій, інтенсивність яких значно зросла у передбаченні вторгнення союзних військ до Франції. З початком висадки англо-американських військ у Нормандії, корпус був передислокований на північ, у район західніше річки Сени. 5 серпня 1944 з активізацією бойових дій на Західному фронті переформований на 64-й армійський корпус.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Армія Група армій Штаб
1942
11 вересня Головнокомандування Вермахту «Резерв» Бреслау
19 листопада z. Vfg. Група армій «D» Діжон
1943
1 січня Група армій «D» Діжон
1944
1 січня Група армій «D» Діжон
27 січня Група армій «B» Діжон
Червень 15-та армія Група армій «B»
Липень 1-ша армія Група армій «G»

Бойовий склад 64-го резервного корпусу[ред. | ред. код]

Постійні

Формування управління, забезпечення та підтримки

  • 464-та корпусна рота зв'язку (Nachrichten-Kompanie 464).
Непостійні

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
  • Bernage-De Lannoy Les Divisions de l'Armee de Terre Allemande Vol. I Heimdal France, 1994

Примітки[ред. | ред. код]