64-й резервний корпус (Третій Рейх)
| 64-й резервний корпус LXIV. Reservekorps | |
|---|---|
| На службі | 11 вересня 1942 — 5 серпня 1944 |
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль |
піхота (охорона тилу) антипартизанська війна |
| Чисельність | резервний корпус |
| У складі |
Головнокомандування Вермахту «Резерв» Головнокомандування Вермахту «Захід» Група армій «D» 15-та армія 1-ша армія |
| Гарнізон/Штаб | Бреслау |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал інженерних військ Карл Закс |
LXIV-й (64-й) резервний ко́рпус (нім. LXIV. Reservekorps) — резервний корпус Вермахту, що виконував завдання охорони тилу німецьких військ за часів Другої світової війни. 5 серпня 1944 переформований на 64-й армійський корпус.
Історія[ред. | ред. код]
LXIV-й резервний корпус сформований 11 вересня 1942 з військ резерву VIII-го військового округу в Бреслау. До 2 жовтня 1942 формування корпусу й командування були передислоковані до центральної Франції з розміщенням штаб-квартири корпусу у місті Діжон. Головним завданням резервного корпусу визначалося навчання особового складу новобранців для резервних дивізій, що розгорталися на території Франції, а також одночасне приготування військових резервів для військових операції й паралельно завдання охорони важливих об'єктів тилу на території окупованої Франції. Корпус перебував під безпосереднім підпорядкуванням Головнокомандувача резервної армії (BDE), й оперативно підкорявся Головнокомандувачу військ Вермахту на Заході.
Резервні дивізії, що входили до складу корпусу, дислокувалися уздовж демаркаційної лінії до швейцарського кордону відповідно:
- 157-ма резервна дивізія у Безансоні
- 165-та резервна дивізія у Діжоні
- 182-га резервна дивізія в Нансі.
11 листопада 1942, незабаром після висадки союзних військ у Північній Африці, корпус разом з формуваннями 7-ї армії генерала Ф. Долльмана брав участь в окупації вільної Французької зони.
Штабом корпусу підготовлена та відправлена на Східний фронт 355-та піхотна дивізія, що вирушила на передову у травні 1943 року. 12 вересня 1943, у зв'язку з капітуляцією Італії у війні, частини корпусу роззброїли італійську 5-ту альпійську дивізію «Пустерія».
До червня 1944 64-й резервний корпус продовжував ведення активних антипартизанських дій, інтенсивність яких значно зросла у передбаченні вторгнення союзних військ до Франції. З початком висадки англо-американських військ у Нормандії, корпус був передислокований на північ, у район західніше річки Сени. 5 серпня 1944 з активізацією бойових дій на Західному фронті переформований на 64-й армійський корпус.
Райони бойових дій[ред. | ред. код]
- Німеччина (вересень — жовтень 1942);
- Центральна та Південна Франція (жовтень 1942 — серпень 1944).
Командування[ред. | ред. код]
Командири[ред. | ред. код]
- генерал-лейтенант, з 1 жовтня 1942 генерал інженерних військ Карл Закс (нім. Karl Sachs) (11 вересня 1942 — 5 серпня 1944).
Підпорядкованість[ред. | ред. код]
| Час | Армія | Група армій | Штаб |
|---|---|---|---|
| 1942 | |||
| 11 вересня | — | Головнокомандування Вермахту «Резерв» | Бреслау |
| 19 листопада | z. Vfg. | Група армій «D» | Діжон |
| 1943 | |||
| 1 січня | — | Група армій «D» | Діжон |
| 1944 | |||
| 1 січня | — | Група армій «D» | Діжон |
| 27 січня | — | Група армій «B» | Діжон |
| Червень | 15-та армія | Група армій «B» | |
| Липень | 1-ша армія | Група армій «G» | |
Бойовий склад 64-го резервного корпусу[ред. | ред. код]
Формування управління, забезпечення та підтримки
- 464-та корпусна рота зв'язку (Nachrichten-Kompanie 464).
- 148-ма резервна дивізія (148. Reserve-Division);
- 157-ма резервна дивізія (157. Reserve-Division);
- 158-ма резервна дивізія (158. Reserve-Division);
- 165-та резервна дивізія (165. Reserve-Division).
- 157-ма резервна дивізія;
- 165-та резервна дивізія;
- 182-га резервна дивізія (182. Reserve-Division).
- 165-та резервна дивізія;
- 182-га резервна дивізія;
- 20-та швидка бригада (Schnelle Brigade 20);
- 30-та швидка бригада (Schnelle Brigade 30);
- 4-й резервний загін розвідки (Reserve-Beobachtungs-Abteilung 4);
- 44-й резервний загін розвідки (Reserve-Beobachtungs-Abteilung 44);
- 276-й резервний загін зенітної артилерії (Reserve-Heeres-Flakartillerie-Abteilung 276);
- 278-й резервний загін зенітної артилерії (Reserve-Heeres-Flakartillerie-Abteilung 278).
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- LXIV. Reservekorps (64.). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2014.(нім.)
- LXIV RESERVEKORPS. на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.(англ.)
- LXIV. Reservekorps. на okh.it. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.(італ.)
- LXIV. Reservekorps (LXIV Reserve Corps) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- LXIVth Reserve Corps 6 June 1944
Література[ред. | ред. код]
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
- Bernage-De Lannoy Les Divisions de l'Armee de Terre Allemande Vol. I Heimdal France, 1994
.svg){kind=small}