Карл-Ернст Клаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл-Ернст Клаус
нім. Karl Ernst Claus
Народився22 січня 1796(1796-01-22)
Дерпт, Російська імперія
Помер24 березня 1864(1864-03-24) (68 років)
Дерпт, Російська імперія
Похованняцвинтар Рааді
Країна Російська імперія
Національністьбалтійський німець
Діяльністьхімік, фармацевт, викладач університету, ботанік
Alma materДерптський університет
Галузьхімія, ботаніка
ЗакладКазанський університет
Науковий ступіньCandidate of Philosophyd[1] (1835) і магістр філософіїd[1] (1837)
Аспіранти, докторантиБутлеров Олександр Михайлович[2]
ЧленствоПетербурзька академія наук[3]
Прусська академія наук
Відомий завдяки:відкриття рутенію
ДітиQ123110575?
Нагороди
Демидовська премія
CMNS: Карл-Ернст Клаус у Вікісховищі
Claus є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Карл-Ернст Клаус.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клаус.

Карл-Ернст Клаус (рос. Карл Карлович Клаус, нім. Karl Karlowitsch Klaus; нар.22 січня 1796, Дерпт — пом. 24 березня 1864, Дерпт) — російський хімік, ботанік та фармацевт балтійського німецького походження, відомий своїм відкриттям рутенію[5]. Також відомий як один із перших учених, які застосували кількісні методи у ботаніці[6][7][8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з сім'ї балтійських німців.

Працював аптекарем у Санкт-Петербурзі та Казані.

У 1828 році приєднався як рисувальник до наукової експедиції на Урал. Він замальовував рослини і мінерали. З того часу навчається обробці металів, геології та цікавиться хімією металів.

З 1831 року працює асистентом хімічної лабораторії в Дерптському університеті (тепер Тартуський університет), де у 1830 Готфрід Озан опублікував свої перші дослідження про рутеній. Паралельно із роботою, здобуває там освіту і у 1837 році пише магістерську дисертацію.

У казанському університеті пише дисертацію на тему «Основи аналітичної фітохімії» (біохімії рослин).

У 1839 стає професором Казанського університету. Його науковою роботою стає хімія платинових металів. Розробляє хімічні методи добування платини із відходів платинового виробництва.

У 1845 йому вдається ізолювати найлегший метал платинової групи — рутеній (лат. Ruthenia — Рутенія = Русь)

Окремі публікації

[ред. | ред. код]
  • Grundzüge der analytischen Phytocbemie. — Дерпт, 1837 (магістерська дисертація).
  • Beiträge zur näheren Kenntniss der Schwefelcyanmetalle. —1838.
  • Ueber das Verhalten des Camphers zu den Haloiden. —1841.
  • Ueber die Gegenwart des Wasserstoffes im Schwefelcyan.
  • Химические исследования остатков уральской платиновой руды и металла рутения // Учёные записки Казанского университета. — 1844.
  • Ueber den Platinrückstand // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1844, 1845.
  • Entdeckung eines neuen Metalls des Ruthenium // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die neuen Metalle, welche von prof. Osann in den Platinrückständen aufgefunden worden sind. // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die chemischen Verhältnisse des Rutheniums, verglichen mit denen des Iridiums // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Beiträge zur Chemie der Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber eine merkwürdige Steinart des mitt. Russlands // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1852.
  • Ueber das Verhalten des Iridiumchlorides zu dem Salpetersäuren Silberoxyde // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber die Einwirkungen der schwefligen Säure und des schwefligsauren Kalis auf die Chloride und Doppelverbindungen einiger Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Reise in die Steppen des südlichen Russlands, unternommen von Dr. Fr. Göbel in Begleitung der Herren Dr. C. Claus und A. Bergman. — Derpt, 1837—1838.(нім.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Клаус, Карл Карлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 915–916.
  2. ↑ Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
  3. ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  4. ↑ IPNI,  Claus
  5. ↑ Origin and meaning of ruthenium. Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  6. ↑ Oppenheim, Alphons (1876). Claus, Karl. Allgemeine Deutsche Biographie. 4: 284.
  7. ↑ C. Claus (1845). Untersuchung des Platinrückstandes nebst vorläufiger Ankündigung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 141 (6): 200—221. Bibcode:1845AnP...141..200C. doi:10.1002/andp.18451410606.
  8. ↑ C. Claus (1845). Entdeckung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 140 (1): 192—197. Bibcode:1845AnP...140..192C. doi:10.1002/andp.18451400121.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Berthold Peter Anft у Neue Deutsche Biographie, Bd, 3, 1957, S 269f.(нім.)


Антуан Лоран Лавуазьє Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл-Ернст_Клаус&oldid=34993954