Карл Фроч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Фроч
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яКарл Фроч
ПрізвиськоКобра (англ. The Cobra)
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народження2 липня 1977(1977-07-02) (47 років)
Ноттінгем, Велика Британія
Alma materLoughborough Colleged і Nottingham Colleged
Вагова категоріяДруга середня
СтійкаОртодокс
Зріст185 см.
Розмах рук189 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій16 березня 2002
Останній бій31 травня 2014
Боїв35
Перемог33
Перемог нокаутом24
Поразок2
Нічиїх0
Спортивні медалі
Бокс
Представник Англія Англія
Чемпіонат світу
Бронза Белфаст 2001 до 75 кг

Карл Фроч (англ. Carl Froch; 2 липня 1977,Ноттінгем, Велика Британія ) — колишній британський боксер-професіонал. Бронзовий призер чемпіонату світу серед любителів. Чемпіон світу за версіями WBC (2008—2010, 2010—2011), IBF (2012—2015), WBA (2013—2015) у другій середній вазі. Фіналіст професійного боксерського турніру Super Six World Boxing Classic.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фроч народився 2 липня 1977 року в Ноттінгемі. Його батьки Керол і Френк Фроч[1]. Один дідусь Карла (по батьку) - поляк, і має німецьке коріння, а інший британець. В дитинстві Карл міріяв стати професійним футболістом, та грати за місцевий клуб Ноттінгем Форест. Фроч - шанувальник Джонні Кеша. Зустрічається з британською моделлю журнулу MAXIM Рейчел Кордінглі. З нею має двох дітей: сина Рокко та доньку Наталю[2]. Після того, як Фроч вдруге побив Джорджа Грувза, він привселюдно на ринзі зробив пропозицію своїй коханій[3]. Фроч прихильник Нотінгем Форест, часто перед своїми боями він проводить свої тренування на базі цього клубу.

Літом 2015 оголосив про завершення кар'єри та про початок роботи на телеканалі «Sky Sport»[4][5]

Любительська кар'єра

[ред. | ред. код]

Боксом почав займатися у рідному Ноттінгемі у віці дев'яти рокі. На любительському ринзі двічі ставав чемпіоном Великої Британії у 1999 і 2001 роках. На чемпіонаті Європи 2000 програв у першому бою Степану Божичу (Хорватія). Найбільшим його досягненням стала бронза чемпіонату світу 2001 року в Белфасті.

  • В 1/16 фіналу переміг Вугара Алекперова (Азербайджан) — 21-12
  • В 1/8 фіналу переміг Антоніоса Гіанноулоса (Греція) — 27-14
  • В чвертьфіналі переміг Ладіслава Кутіла (Чехія) — 28-14
  • В півфіналі програв Андрію Гоголєву (Росія) — 16-28

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Фроч проти Паскаля

[ред. | ред. код]

Перший бій за титул чемпіона світу Карл Фроч провів проти непереможного канадійця з гаїтянським корінням Жана Паскаля. На кону стояв вакантний титул чемпіона WBC у другій середній вазі. Бій відбувся 6 грудня 2008 року на території британця.

Поєдинок почався дуже активно, з великою кількістю обмінів включно до п'ятого раунду. Ближче до середини темп знизився. Фроч краще використовував свій джеб, а Паскаль у свою чергу ловив суперника правою рукою, враховуючи низько опущену ліву руку опонента. У дев'ятому раунді британець міг завершити бій достроково, оскільки Паскалю заважала отримана гематома. Однак канадієць встояв, і вже сам міг розраховувати на перемогу, через велику втому Фроча та розсічення над лівим оком суперника. Бій так і пройшов усю дистанцію, і судді одноголосно віддали перемогу Карлу Фрочу 116-112, 117-111, 118-110[6]. Паскаль зазнав першої поразки у кар'єрі.

Фроч проти Ворда

[ред. | ред. код]

Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Карл у фіналі зусрічався з непереможним американцем Андре Вордом, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раундів перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно прибавив у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах коли Андре трохи збавив обороти Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[7][8]. Фроч втратив свій титул WBC і зазнав другої поразки в кар'єрі.

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
33 Перемоги (24 нокаутом), 2 Поразки
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 33–2 Велика Британія Джордж Гровс TKO 8 (12) 2:28 31 травня 2014 Велика Британія Вемблі, Лондон Захистив титул чемпіона WBA і IBF у другій середній вазі .
Перемога 32–2 Велика Британія Джордж Гровс TKO 9 (12) 1:33 23 листопада 2013 Велика Британія Phones4u Arena, Манчестер, Великий Манчестер Захистив титул чемпіона WBA і IBF у другій середній вазі .
Перемога 31–2 Данія Міккель Кесслер UD 12 25 травня 2013 Велика Британія О2 Арена, Гринвіч, Лондон Захистив титул чемпіона IBF і виграв WBA у другій середній вазі .
Перемога 30–2 США Юсаф Мак KO 3 (12) 2:30 17 листопада 2012 Велика Британія Capital FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона IBF у другій середній вазі .
Перемога 29–2 Румунія Лучіан Буте TKO 5 (12) 1:05 26 травня 2012 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона IBF у другій середній вазі .
Поразка 28–2 США Андре Ворд UD 12 17 грудня 2011 США Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі Бій за титули чемпіона WBC, The Ring і WBA (Super) у другій середній вазі .
Перемога 28–1 Ямайка Глен Джонсон MD 12 4 червня 2011 США Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 27–1 Німеччина Артур Абрахам UD 12 27 листопада 2010 Фінляндія Hartwall Arena, Гельсінкі Виграв титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Поразка 26–1 Данія Міккель Кесслер UD 12 24 квітня 2010 Данія MCH Messecenter Herning, Гернінг Втратив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 26–0 США Андре Діррелл SD 12 17 жовтня 2009 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 25–0 США Джермейн Тейлор TKO 12 (12) 2:46 25 квітня 2009 США Foxwoods Resort Casino, Коннектикут Захистив титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 24–0 Канада Жан Паскаль UD 12 6 грудня 2008 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона WBC у другій середній вазі .
Перемога 23–0 Польща Альбер Рібацкі TKO 4 (12) 2:35 10 травня 2008 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 22–0 Велика Британія Робін Рейд RTD 5 (12) 3:00 9 листопада 2007 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона British у другій середній вазі .
Перемога 21–0 Росія Сергій Татевосян TKO 2 (12) 2:54 23 березня 2007 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 20–0 Велика Британія Тоні Додсон KO 3 (12) 2:55 24 листопада 2006 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 19–0 Велика Британія Браян Брідж KO 11 (12) 1:21 26 травня 2006 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 18–0 Австралія Дейл Вестерман TKO 9 (12) 1:45 17 лютого 2006 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 17–0 ПАР Рубен Гроеневолд TKO 5 (12) 2:25 12 лютого 2005 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 16–0 Велика Британія Метью Барней PTS 12 9 липня 2005 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і British у другій середній вазі .
Перемога 15–0 Коста-Рика Генрі Поррас TKO 8 (10) 0:56 21 квітня 2005 США Avalon, Голлівуд, Каліфорнія
Перемога 14–0 Велика Британія Дамон Х'юдж TKO 1 (12) 2:10 24 вересня 2004 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth і виграв British у другій середній вазі .
Перемога 13–0 Канада Марк Вуллнаун TKO 11 (12) 1:47 2 червня 2004 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Захистив титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 12–0 Гана Чарльз Адаму PTS 12 12 березня 2004 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир Виграв титул чемпіона Commonwealth у другій середній вазі .
Перемога 11–0 Білорусь Дмитро Адамович TKO 2 (8) 1:07 30 січня 2004 Велика Британія Goresbrook Leisure Centre, Дегенхам, Ессекс
Перемога 10–0 Велика Британія Алан Пейдж TKO 7 (10) 1:40 28 листопада 2003 Велика Британія Derby Storm Arena, Дербі, Дербішир Виграв титул чемпіона Англії у другій середній вазі .
Перемога 9–0 Вірменія Вейдж Кохарян PTS 8 4 жовтня 2003 Велика Британія Alexandra Palace, Вуд Грін, Лондон
Перемога 8–0 Велика Британія Майкл Монаган TKO 3 (8) 2:18 16 квітня 2003 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 7–0 Вірменія Варужан Давтіан TKO 5 (8) 1:44 5 березня 2003 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 6–0 Франція Валері Одін TKO 6 (8) 2:15 28 січня 2003 Велика Британія Trent FM Arena, Ноттінгем, Ноттінгемшир
Перемога 5–0 Велика Британія Майк Дуфіелд TKO 1 (6) 1:14 21 грудня 2002 Велика Британія Goresbrook Leisure Centre, Дегенхам, Ессекс
Перемога 4–0 Велика Британія Пол Бонсон PTS 6 25 жовтня 2002 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 3–0 Велика Британія Дарен Ковелл TKO 1 (6) 2:03 23 серпня 2002 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 2–0 Велика Британія Оджей Абрахам KO 1 (6) 2:18 10 травня 2002 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон
Перемога 1–0 Велика Британія Майкл Піннок TKO 4 (6) 2:03 16 березня 2002 Велика Британія York Hall, Беснел Грін, Лондон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Wilson, Jared (7 грудня 2008). Carl Froch. Left Lion. Nottingham. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 6 жовтня 2014.
  2. ↑ Nottingham Post, 25 November 2013. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2015.
  3. ↑ Чемпион мира по боксу сделал предложение известной модели прямо в ринге (фото). Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
  4. ↑ Карл Фроч завершил карьеру. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  5. ↑ Carl Froch retires: Former world champion ends boxing career. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  6. ↑ Фроч выиграл у Паскаля. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  7. ↑ Уорд побил Фроча и стал чемпионом Super Six. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
  8. ↑ Финальный штрих. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Фроч