Клемент Кларк Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клемент Кларк Мур
Clement Clarke Moore
Народився15 липня 1779(1779-07-15)[1][2][…]
Нью-Йорк
Помер10 липня 1863(1863-07-10)[1][2][…] (83 роки)
Ньюпорт
ПохованняНью-Йорк
Країна США
НаціональністьСША США
Діяльністьвикладач університету, письменник, бізнесмен, громадський діяч, поет
Alma materКолумбійський університет
Мова творіванглійська
Magnum opus«Різдвяний гість»
Конфесіяангліканство
БатькоBenjamin Moored
МатиCharity Moored[4]
ДітиBenjamin Moored[4]
Автограф

CMNS: Клемент Кларк Мур у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Клемент Кларк Мур (англ. Clement Clarke Moore; 15 липня 1779, Нью-Йорк — 10 липня 1863, Ньюпорт) — американський письменник, професор східної і грецької літератури, а також біблійного навчання у Загальній духовній семінарії протестантської Єпископальної церкви в Нью-Йорку.

Служив у раді директорів Нью-Йоркського інституту для сліпих[en].

Йому приписують найвідомішу поему про Санта Клауса «Різдвяний гість», уперше опубліковану 1823 року.

Біографія

[ред. | ред. код]
Маєток Челсі. Малюнок дочки Клемента Мура
«Різдвяний гість». Ілюстрація, 1907

Мур народився 15 липня 1779 року в Нью-Йорку в родині єпископа Бенжаміна Мура і Чаріті Кларк. Його батько очолював єпископальну єпархію Нью-Йорку. Кафедру заснували після американської війни за незалежність, коли церква стала незалежною від Англіканської церкви. У роки війни Мур став президентом Колумбійського коледжу (нині Колумбійський університет).[5]

Мати Мура — дочка майора Томаса Кларка, англійського офіцера, який залишився в колонії після Франко-індіанської війни. У Мангеттені він володів маєтком Челсі. У Колумбійському університеті зберігся лист, у якому Чаріті Кларк висловлює своє презирство до політики англійської монархії і проявляє почуття патріотизму в дореволюційні дні.

Мур народився в Челсі, родовому маєтку своєї матері. 1798 року він закінчив Колумбійський коледж, де він отримав ступінь бакалавра і магістра.

Одна з найранніших відомих робіт Мура був анонімний памфлет, опублікований до президентських виборів 1804 року, у якому засуджувались релігійні погляди Томаса Джефферсона (чинного президента і демократично-республіканського кандидата).[6]

1820 року Мур допомагав Троїцькій церкві організувати нову парафіяльну церкву Святого Луки на Гудзон-стріт.[7]

Він пожертвував яблуневий сад з успадкованого маєтку Челсі єпископальній єпархії в Нью-Йорку для заснування Загальної духовної семінарії.[8] Семінарія досі розташована на цій ділянці, тепер на Дев'ятій авеню в Мангеттені. Із семінарією Мур співпрацював понад 25 років.

У 18401850 роках Мур служив у раді директорів Нью-Йоркського інституту для сліпих[en].

Мур отримував прибутки від власної землі, на якій згодом постав відомий житловий район Челсі. До цього часу забудова Нью-Йорка закінчувалася на Г'юстон-стріт на острові Манхеттен.

1844 року Мур опублікував збірку віршів.

1863 року Мур помер у своїй літній резиденції в Ньюпорті, штат Род-Айленд. Похований у Троїцькій церкві в Ньюпорті.

Різдвяний гість

[ред. | ред. код]
Докладніше: Різдвяний гість

«Різдвяний гість» уперше опублікували 1823 року.

Твір, який був названий «імовірно, найвідомішим віршем, коли-небудь написаним американськими авторами»,[9] у значній мірі сформував сучасний образ Санта Клауса. Мур намалював зовнішній вигляд різдвяного гостя, визначив час візиту, вид транспорту, імена його оленів, традицію ховання іграшок у шкарпетки, що висять над каміном. Вірш вплинув на уявлення про Святого Миколая і Санта-Клауса як у США і в англомовному світі, так і за його межами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119080710 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Geni.com — 2006.
  5. Nevius, Michelle and Nevius, James. Inside the Apple: A Streetwise History of New York City. New York: Free Press, 2009. ISBN 141658997X, pp.51-52
  6. Collins, Paul (2006).«Jefferson's Lump of Coal» [Архівовано 20 Грудня 2018 у Wayback Machine.], The New York Times, 24 December 2006.
  7. Burrows and Wallace, p.447
  8. New International Encyclopedia
  9. Burrows Edwin G. & Wallace Mike. Gotham: A History of New York City to 1898. New York: Oxford University Press, 1999. — P. 462-463