Клемент Кларк Мур
Клемент Кларк Мур | ||||
---|---|---|---|---|
Clement Clarke Moore | ||||
Народився | 15 липня 1779[1][2][…] Нью-Йорк | |||
Помер | 10 липня 1863[1][2][…] (83 роки) Ньюпорт | |||
Поховання | Нью-Йорк | |||
Країна | США | |||
Національність | США | |||
Діяльність | викладач університету, письменник, бізнесмен, громадський діяч, поет | |||
Alma mater | Колумбійський університет | |||
Мова творів | англійська | |||
Magnum opus | «Різдвяний гість» | |||
Конфесія | англіканство | |||
Батько | Benjamin Moored | |||
Мати | Charity Moored[4] | |||
Діти | Benjamin Moored[4] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Клемент Кларк Мур у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Клемент Кларк Мур (англ. Clement Clarke Moore; 15 липня 1779, Нью-Йорк — 10 липня 1863, Ньюпорт) — американський письменник, професор східної і грецької літератури, а також біблійного навчання у Загальній духовній семінарії протестантської Єпископальної церкви в Нью-Йорку.
Служив у раді директорів Нью-Йоркського інституту для сліпих[en].
Йому приписують найвідомішу поему про Санта Клауса «Різдвяний гість», уперше опубліковану 1823 року.
Мур народився 15 липня 1779 року в Нью-Йорку в родині єпископа Бенжаміна Мура і Чаріті Кларк. Його батько очолював єпископальну єпархію Нью-Йорку. Кафедру заснували після американської війни за незалежність, коли церква стала незалежною від Англіканської церкви. У роки війни Мур став президентом Колумбійського коледжу (нині Колумбійський університет).[5]
Мати Мура — дочка майора Томаса Кларка, англійського офіцера, який залишився в колонії після Франко-індіанської війни. У Мангеттені він володів маєтком Челсі. У Колумбійському університеті зберігся лист, у якому Чаріті Кларк висловлює своє презирство до політики англійської монархії і проявляє почуття патріотизму в дореволюційні дні.
Мур народився в Челсі, родовому маєтку своєї матері. 1798 року він закінчив Колумбійський коледж, де він отримав ступінь бакалавра і магістра.
Одна з найранніших відомих робіт Мура був анонімний памфлет, опублікований до президентських виборів 1804 року, у якому засуджувались релігійні погляди Томаса Джефферсона (чинного президента і демократично-республіканського кандидата).[6]
1820 року Мур допомагав Троїцькій церкві організувати нову парафіяльну церкву Святого Луки на Гудзон-стріт.[7]
Він пожертвував яблуневий сад з успадкованого маєтку Челсі єпископальній єпархії в Нью-Йорку для заснування Загальної духовної семінарії.[8] Семінарія досі розташована на цій ділянці, тепер на Дев'ятій авеню в Мангеттені. Із семінарією Мур співпрацював понад 25 років.
У 1840–1850 роках Мур служив у раді директорів Нью-Йоркського інституту для сліпих[en].
Мур отримував прибутки від власної землі, на якій згодом постав відомий житловий район Челсі. До цього часу забудова Нью-Йорка закінчувалася на Г'юстон-стріт на острові Манхеттен.
1844 року Мур опублікував збірку віршів.
1863 року Мур помер у своїй літній резиденції в Ньюпорті, штат Род-Айленд. Похований у Троїцькій церкві в Ньюпорті.
«Різдвяний гість» уперше опублікували 1823 року.
Твір, який був названий «імовірно, найвідомішим віршем, коли-небудь написаним американськими авторами»,[9] у значній мірі сформував сучасний образ Санта Клауса. Мур намалював зовнішній вигляд різдвяного гостя, визначив час візиту, вид транспорту, імена його оленів, традицію ховання іграшок у шкарпетки, що висять над каміном. Вірш вплинув на уявлення про Святого Миколая і Санта-Клауса як у США і в англомовному світі, так і за його межами.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119080710 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Geni.com — 2006.
- ↑ Nevius, Michelle and Nevius, James. Inside the Apple: A Streetwise History of New York City. New York: Free Press, 2009. ISBN 141658997X, pp.51-52
- ↑ Collins, Paul (2006).«Jefferson's Lump of Coal» [Архівовано 20 Грудня 2018 у Wayback Machine.], The New York Times, 24 December 2006.
- ↑ Burrows and Wallace, p.447
- ↑ New International Encyclopedia
- ↑ Burrows Edwin G. & Wallace Mike. Gotham: A History of New York City to 1898. New York: Oxford University Press, 1999. — P. 462-463