Очікує на перевірку

Козак Євген Теодорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козак Євген Теодорович
Народився22 квітня 1907(1907-04-22)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер27 грудня 1988(1988-12-27) (81 рік)
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Діяльністькомпозитор, диригент, викладач університету
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
ПартіяКПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Євге́н Теодоро́вич Коза́к (22 квітня 1907, Львів — 27 грудня 1988, Львів) — український композитор, диригент, педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1938 закінчив консерваторію Польського музичного товариства у Львові (клас співу). Серед його викладачів був Григорій Турковський.

1928–1939 — керівник і один із виконавців чоловічого квартету. Від 1939 — диригент хору та музичний редактор Львівського радіо.

Від 1945 — викладач Львівського музичного училища, від 1956 — викладач педагогічного інституту. Від 1959 — викладач Львівської консерваторії, 1961–1971 — її проректор.

Був членом КПРС (від 1965).

Помер у Львові , похований на 15 полі Личаківського цвинтаря.

Творчість

[ред. | ред. код]

Євген Козак був близький по духу до творчості Анатолія Кос-Анатольського, також був зосереджений на демократичній сфері інтонацій, але більше тяжів до буковинського та бойківського регіонального фольклору. Успіх і визнання принесли йому пісні «Вівчарик» на слова Григорія Коваля, «Верховино, мій ти краю» на народний текст, численні обробки буковинських і галицьких народних пісень.

Як відомо, у радянські часи кожен композитор повинен був мати у своєму творчому портфелі бодай одну, а краще декілька пісень відповідного ідеологічного змісту, що прославляли б партію, Леніна, комсомол і всі інші керівні органи. Не минула ця доля і Євгена Козака (хорові твори «Слава Великому Жовтню» на вірші Андрія Пашка, «Пісня про партію»).

Квартет із Шухевичами

[ред. | ред. код]

1928 року у Львові організовується студентський квартет «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси») під орудою Євгена Козака. За фортепіано у цьому квартеті був Роман Шухевич, а одним із солістів — його рідний брат Юрій Шухевич[2].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Театралізований концерт «Буковинське весілля» (1956).
  • Хори:
    • «Під небом України»,
    • «Цвіти, Україно!»,
    • «Вівчарик»,
    • «Вітер з полонини»,
    • «Буковинська полька» (1957) — на слова Івана Кутеня,
    • «Утоптала стежечку» (1970) — на слова Тараса Шевченка,
    • «Тарасу Шевченку» (1970).
  • Вокальні ансамблі.
  • Обробки українських народних пісень.
  • Обробки пісень на слова Тараса Шевченка для мішаного, жіночого та чоловічого хору:
    • «Думи мої, думи мої» (1961),
    • «Якби мені черевики» (1961),
    • «Реве та стогне Дніпр широкий» (1964),
    • «По діброві вітер виє» (1964),
    • «Ой одна я, одна» (1964),
    • «Ой три шляхи широкії» (1964),
    • «Садок вишневий коло хати» (1964).
  • Музика до драматичних вистав.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1957 — заслужений діяч мистецтв УРСР.
  • Нагороджено орденом «Знак пошани», медалями.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 203. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. Як танго підкорило Галичину. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.