Константин Константинов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константин Константинов
Ім'я при народженні болг. Константин Илиев Константинов
Псевдонім болг. Душечка, Полишинел, Polichinel, Бродяга, Semper Idem
Народився 3 серпня 1890(1890-08-03)
Сливен
Помер 3 січня 1970(1970-01-03) (79 років)
Софія
Громадянство Болгарія Болгарія
Діяльність письменник, перекладач, адвокат, юрисконсульт
Сфера роботи дитяча та підліткова літератураd[1], переклади з французькоїd[1], переклади з російськоїd[1] і psychological fictiond[1]
Alma mater Софійський університет (юридичний факультет)
Жанр белетристика
Членство Спілка болгарських письменників

CMNS: Константин Константинов у Вікісховищі

Константин Константинов (болг. Константин Илиев Константинов; нар. 3 серпня 1890, Сливен — пом. 3 січня 1970, Софія) — болгарський письменник та перекладач.

Біографія[ред. | ред. код]

Портретна зйомка, 1940
Константин Константинов. Джерело: газета «Архіви»

Народився 3 серпня 1890 в місті Сливен, закінчив юридичний факультет (1911) в Софійському університеті. З листопада 1911 по квітень 1912 жив в Парижі, де познайомився і потоваришував із символістом Ніколаєм Лілієвим. Працював суддею, адвокатом, юрисконсультом.

Його перші літературні спроби датуються 1907 роком. У 1914 видавав журнал «Звено» спільно з Димчо Дебеляновим та Димитаром Подварзачовим. У період з серпня по вересень 1944 року був директором радіо «Софія». Обраний головою (19451947) у секції «Література» в Будинку науки і мистецтв, а також головою (1945–1946) Спілки болгарських письменників.

Писав під псевдонімами болг. Душечка, Полишинел, Polichinel, Бродяга, Semper Idem

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2004 році в Сливені його ім'ям була названа Національна літературна премія «Константин Константинов»[недоступне посилання з липня 2019].

Творчість[ред. | ред. код]

Збірники з оповіданнями[ред. | ред. код]

  • «Към близкия» (1920)
  • «Любов» (1925)
  • «По земята» (1930)
  • «Трета класа» (1936)
  • «Ден по ден» (1938)
  • «Седем часът заранта» (1940)
  • «Птица над пожарищата» (1946)

Романи[ред. | ред. код]

  • Кръв" (1933), (1946), (1991)
  • «Сърцето в картонената кутия» (1933) в съавторство със Светослав Минков

Дитяча література[ред. | ред. код]

  • Приказки за тебе" (1924)
  • «Приказки на щурчето» (1927)
  • «Отбор юнаци» (1933)
  • «Ехо-о-о» (1938)
  • «Приключенията на котарака Мър-Мър» (1945)
  • «Малкият коминочистач»
  • «Мечката»

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Душкова, М. Semper Idem: Поетика на късните разкази. Монография. Русе, Лени-Ан, 2012. ISBN 978-954-8190-96-1
  • Душкова, М. «Константин Константинов — хроника на непримиримостта (1944—1970)». Сборник НРБ-литературата: история, понятия, подходи. Съст. Пламен *
  • Дойнов. Кн. 5. София, Изд. «Кралица Маб», изд. «Силуети», деп. Нова българистика, 2012, стр. 390—416, ISBN 978-954-533-121-3. Също: [1] в LiterNet.bg.
  1. а б в г Czech National Authority Database