Крістіна Дерош-Ноблькур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіна Дерош-Ноблькур
фр. Christiane Desroches Noblecourt[1]
Ім'я при народженніфр. Clémence Christiane Desroches[2]
Народилася17 листопада 1913(1913-11-17)[3][4][2]
XVI округ Парижа, Париж, Франція[2]
Померла23 червня 2011(2011-06-23)[3][4][…] (97 років)
Еперне[2]
ПохованняCemetery of Mondement-Montgivrouxd
Країна Франція[1]
Діяльністькураторка, археолог, єгиптолог, боєць опору, мистецтвознавиця, професор, дослідниця
Галузьєгиптологія[1]
Alma materЛуврська школаd (1934)[6], Lycée Molièred[6], Практична школа вищих досліджень[6] і Паризький університет[6]
Знання мовфранцузька[1] і єгипетська
ЗакладЛувр і Луврська школаd[6]
ЧленствоQ3326486? і Французький інститут східної археології (1940)
Нагороди

Крістіна (Крістіана) Дерош-Ноблькур (фр. Christiane Desroches Noblecourt; 17 листопада 1913, Париж, Франція — 23 червня 2011, Сезанн, департамент Марна, Франція) — французька єгиптологиня, письменниця. Визнана фахівчиня в галузі мистецтвознавства та археології Стародавнього Єгипту.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З раннього віку захопилася успіхами знаменитого англійського археолога і єгиптолога Говарда Картера, який 1922 року в Долині Царів поблизу Луксора відкрив гробницю Тутанхамона.

Влаштувалася на роботу до відділу єгипетських старожитностей у Луврі.

Стала першою членкинею Французького інституту східної археології і першою жінкою, якій 1938 року дозволено проведення археологічних розкопок на берегах Нілу в районі Едфу та Дейр-ель-Медіни.

Під час Другої світової війни брала участь у русі опору. Як хранителька єгипетських скарбів Лувру, займалася таємним переміщенням їх у вільні неокуповані райони Франції.

Померла 2011 року в Сезанні (французький департамент Марна).

Наукова та творча діяльність

[ред. | ред. код]

К. Дерош-Ноблькур — одна з провідних єгиптологів світу, генеральний інспектор та почесний головний охоронець музеїв Франції. Працювала спеціальним консультантом ЮНЕСКО в Єгипетському археологічному центрі досліджень і документування (фр. Centre des études et de documentation d’archéologie égyptienne (CEDAE)) в Каїрі, в організації якого брала участь. Від самого початку брала участь у Міжнародній кампанії ЮНЕСКО з порятунку пам'ятників Нубії.

Засновниця Франко-єгипетського центру в Карнаці, керувала реставраційними роботами в Долині Цариць у Луксорі.

Авторка численних статей і книг з єгиптології, давньоєгипетського мистецтва та історії, відома також своєю роллю в збереженні нубійських храмів від затоплення, викликаного спорудженням Асуанської греблі, збереженні мумії фараона Рамзеса II, якій загрожувало враження грибком.

Була однією з ініціаторів та активною учасницею організації й проведення в Луврі виставок мумій Тутанхамона 1967 року (близько 1,3 млн відвідувачів), Рамзеса II — 1976 року та Аменхотепа III — 1993 року.

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

1975 року відзначена престижною золотою медаллю Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS). У січні 2008 року нагороджена найвищою нагородою Франції — Великим хрестом ордену Почесного легіону, а також:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France Record #118999006 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  2. а б в г Fichier des personnes décédées
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б в Encyclopædia Britannica
  5. а б Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  6. а б в г д Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  7. Demilly, Clémence; Gilon, Anne; Vernus, Katia (2015). Gestion du département des Antiquités égyptiennes du musée du Louvre sous la direction de Christiane Desroches-Noblecourt. Archives Nationales (France). Процитовано 25 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]