Очікує на перевірку

Кушнір Антон Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушнір Антон Ярославович
Народився21 лютого 1979(1979-02-21) (45 років)
Чернігів
Місце проживанняКиїв
Діяльністьфлейтист, педагог
Відомий завдякизасновник і творчий керівник ансамблю солістів «Solo Плюс»
Alma materНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Титулдоктор філософії
БатькоЯрослав Володимирович Кушнір, викладач
У шлюбі зПухлянко Марія Євгенівна, піаністка
Дітимає двох синів

Анто́н Яросла́вович Кушні́р (нар. 21 лютого 1979(19790221), Чернігів) — український флейтист і педагог, лауреат міжнародних конкурсів, засновник і творчий керівник ансамблю солістів «Solo Плюс» Національної музичної академії України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Чернігові 21 лютого 1979(19790221) року.

Закінчив Луганський коледж культури та мистецтв (клас свого батька Я. В. Кушніра). Також навчався у Донецькій консерваторії (1998; клас Л. К. Шершньової) і в Королівській консерваторії музики (Льєж, Бельгія; 2000; клас Д.-П. Жюстіна). Закінчив Національну музичну академію України (2004; клас професора В. С. Антонова), а також аспірантуру при ній (2007, клас Л. С. Цвірко та Є. О. Басалаєвої). 2013 року здобув ступінь кандидата мистецтвознавства. Удосконалював майстерність у Варшаві в Музичному університеті Фридерика Шопена (2008, клас Ельжбети Дастиш-Шварц).

2004 року разом із Марією Пухлянко заснував ансамбль солістів «Solo Плюс».

Викладає в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського (клас флейти, камерного ансамблю; кафедра дерев'яних духових інструментів), з 2018 - декан оркестрового факультету.

Співпрацював з Чернігівським академічним симфонічним оркестром «Філармонія», Національним Президентським оркестром України, з 2018 є артистом Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України.

У дуеті з піаністкою Марією Пух­­лянко, у складі ансамблю солістів «Solo Плюс» вперше виконав твори сучасних українських композиторів: О. Безбородька, В. Вишинсь­­кого, А. Кармазіна, Б. Кривопуста, Я. Кушніра, Ю. Іщенка та ін.

Здійснює наукові дослідження, є дослідником творчої діяльності флейтиста і педагога Олександра Химиченка (1856—1947)[1], має близько 20 публікацій присвячених історії та методиці виконавства на флейті.

Має записи, що увійшли до фонду Українського радіо.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Лауреат 1-ї премії XV Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових інструментах (Донецьк, 1998)
  • Лауреат 1-ї премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво 21 століття» (Ворзель, 2003, 1-ша премія)
  • Лауреат програми Українського фонду культури «Нові імена» (Київ, 2003)
  • Дипломант «World Music Con­­test» (Керкраде, Нідерланди, 2006)
  • Дипломант Міжнародного конкурсу «Jeunnesses Musicales» (Румунія)

Праці

[ред. | ред. код]
  • Історія кафедри духових інструментів НМАУ імені П. І. Чайковського в портретах особистостей // Науковий вісник Національної музичної академії України. — К., 2011. — Випуск 93.
  • Специфіка формування репертуару епохи романтизму у виконавській діяльності представників київської флейтової школи // Там само. — Випуск 102.
  • Проблематика розвитку флейтового виконавства на пост­­радянському просторі (на прикладі Київської флейтової школи) // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. — К., 2012. — Випуск 2.
  • Питання виховання морально-етичних якостей у дослідженнях видатних флейтистів // Науковий вісник Національної музичної академії України. — К., 2013. — Випуск 100.
  • Київська флейтова школа: теоретичний, історичний, виконавський аспекти / Дисертація канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 — муз. мистецтво. — Київ, 2012. — 197 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коли упала зірка музиканта Олександра Химиченка… (відео). Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]