Кікінґ-Горс (перевал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевал Кікінґ-Горс
англ. Kicking Horse Pass
Назва на честь (епонім):
  • кінь свійський
  • На перевалі, на горизонті гора Катідрал
    На перевалі, на горизонті гора Катідрал
    На перевалі, на горизонті гора Катідрал

    51°27′10″ пн. ш. 116°16′58″ зх. д. / 51.45280000002777854° пн. ш. 116.28300000002778347° зх. д. / 51.45280000002777854; -116.28300000002778347Координати: 51°27′10″ пн. ш. 116°16′58″ зх. д. / 51.45280000002777854° пн. ш. 116.28300000002778347° зх. д. / 51.45280000002777854; -116.28300000002778347
    Країна  Канада
    Регіон Improvement District No. 09 (Banff National Park)d
    Коламбія-Шусвап
    Британська Колумбія
    Розташування Канада Канада
    Альберта,
    Британська Колумбія
    Система Скелясті гори
    Тип залізничний гірський перевалd і гірський перевал
    Висота 1627 м
    Перевал Кікінґ-Горс. Карта розташування: Канада
    Перевал Кікінґ-Горс
    Перевал Кікінґ-Горс
    Перевал Кікінґ-Горс (Канада)
    Мапа
    CMNS: Кікінґ-Горс у Вікісховищі

    Перевал Кікінґ-Горс[1] (висота 1627 м н. р. м.) — це високий гірський перевал через континентальний вододіл Америки в Канадських Скелястих горах на кордоні Альберти і Британської Колумбії, що лежить у межах національних парків Його та Банф. Національне історичне місце Канади, перевал має історичне значення, оскільки основна лінія Канадської тихоокеанської залізниці (CPR) у 1884 році була побудована між курортом на озері Луіз та містечком Філд, використовуючи цей маршрут, на відміну від планованого маршруту через північніший перевал Єлловгед.

    Вперше перевал був досліджений європейцями в 1858 році експедицією під проводом капітана Джона Паллізера. Перевал та поблизька річка Кікінґ-Горс отримали свої назви після того, як Джеймса Гектора, натураліста, геолога та хірурга, який був членом експедиції, під час вивчення регіону, вдарив копитами його кінь, що спричинило кількагодинну втрату притомності[2][3]:136; причому, за легендою, супутники вже навіть вирили могилу непритомному натуралісту.

    Оригінальний маршрут Тихоокеанської залізниці між найвищою точкою перевалу біля озера Вапта вздовж полонини, відомої як «Великий пагорб», проходив по місцевості з переважним градієнтом схилу 4,5 відсотка, який був найкрутішою ділянкою магістральної залізниці в Північній Америці.

    Через часті аварії та вартість додаткових штовхачів, необхідних для супроводу поїздів на перевалі, залізниця обладнала пару спіральних тунелів у 1909 році, які замінили прямий маршрут. Хоча ці тунелі додають маршруту кілька кілометрів, крутизну ухилу було знижено до більш прийнятних 2,2 відсотка. Аварії все ще трапляються, як це сталось, коли потяг, що зійшов з рейок у 2019 році, забрав життя трьох співробітників Канадської тихоокеанської залізниці[4].

    Трансканадське шосе пройшло через перевал у 1962 р., по суті, за оригінальним маршрутом залізниці. Воно досягає найвищої точки на перевалі Кікінґ-Горс з висотою 1643 м н. р. м.[5].

    Через перевал Кікінґ-Горс проходить веломаршрут «Золотий трикутник»[6].

    Потічок Дівайд-Крик розгалужується на обидва боки континентального вододілу, що проходить перевалом Кікінґ-Горс.

    Зображення

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 815.
    2. Shaughnessy Bishop-Stall, Canadian Geographic, Jan/Feb 2008, p. 24
    3. Akrigg, G.P.V.; Akrigg, Helen B. (1986), British Columbia Place Names (вид. 3rd, 1997), Vancouver: UBC Press, ISBN 0-7748-0636-2
    4. News, CBC (6 лютого 2019). Fatal train derailment: A closer look at what happened that tragic day. Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
    5. B.C. Trans-Canada Highway. Архів оригіналу за 15 травня 2006. Процитовано 29 липня 2021.
    6. Bicycling the Golden Triangle. Canada Trails. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

    Зовнішні посилання

    [ред. | ред. код]