Ландсберзька в'язниця
| Ландсберзька в'язниця | |
|---|---|
| нім. Justizvollzugsanstalt Landsberg | |
.jpg) | |
| Тип | в'язниця |
| Розташування |  Німеччина, Баварія, Ландсберг-ам-Лех |
| Координати | 48°03′15″ пн. ш. 10°52′00″ сх. д. / 48.05417° пн. ш. 10.86667° сх. д. |
| Інші назви | Тюрма для військових злочинців № 1 |
| Дата створення | 1910 |
| Період експлуатації | 1910 — н. ч. |
| Керівна організація | Міністерство юстиції Баварії |
| Відомі бранці | див. список |
Ландсберзька в'язниця у Вікісховищі | |
Ландсберзька в'язниця (нім. Justizvollzugsanstalt Landsberg) — виправна установа в місті Ландсберг-ам-Лех у Баварії приблизно за 65 кілометрів на південний захід від Мюнхена і за 35 кілометрів на південь від Аугсбурга. Ландсберзька в'язниця найбільше відома тим, що в ній у 1924 році відбував покарання Адольф Гітлер, засуджений за Пивний путч, а також утримувалося багато нацистських злочинців після війни.
Будівництво в'язниці Ландсберг було завершено у 1910 році. Фасад у стилі модерн спроектував архітектор Гуго Гьольф. Чотири корпуси в'язниці були збудовані у формі хреста, що давало можливість охоронцям бачити усіх в'язнів. Це дозволяло охоронцям спостерігати з центральної частини за всіма крилами одночасно (у стилі паноптикону).
У 1924 році Адольф Гітлер провів 264 дні в ув'язненні в Ландсберзькій в'язниці після того, як був засуджений за державну зраду після Пивного путчу в Мюнхені. Під час ув'язнення Гітлер надиктував свою книгу «Моя боротьба» (нім. Mein Kampf) спочатку своєму секретарю Емілю Морісу, а потім своєму заступнику, Рудольфу Гессу. Разом з ними покарання за участь у путчі також відбував Грегор Штрассер.
Під час Другої світової війни численні іноземні політичні в'язні нацистів були депортовані до Німеччини і ув'язнені в Ландсберзі. З початку 1944 року до кінця війни в Ландсберзі загинуло щонайменше 210 в'язнів внаслідок жорстокого поводження або страти[1].
Після перемоги союзників у Другій світовій війні в Ландсберзькій в'язниці, перейменованій на Тюрму для військових злочинців № 1, що перебувала під контролем американської окупаційної влади, утримувалися визнані винними у воєнних злочинах і злочинах проти людяності нацисти, зокрема фігуранти суду над лікарями, суду над керівниками айнзацгруп і суду над співробітниками концтаборів, а також Шанхайського суду[de]. Загалом кількість ув'язнених перевищувала півтори тисячі осіб[2]. З 1945 року по червень 1951 року було страчено 284 людини[2][3], серед них Освальд Поль, Отто Олендорф, Карл Ґебхардт і Карл Брандт[1]. Останні ув'язнені — четверо учасників процесу айнзацгруп — були звільнені у 1958 році.
Нині в'язниця функціонує як виправна установа Баварії і забезпечує навчання, розвиток навичок та надання медичної допомоги ув'язненим. У центральному навчальному центрі діють 36 курсів, на яких навчають таким професіям, як пекарі, електрики, малярі, м'ясники, теслі, кравці, шевці, муляри, працівники систем опалення та вентиляції[4].
- Адольф Гітлер
- Альфрід Крупп
- Вальдемар Клінгельгефер
- Вальтер Варлімонт
- Вільгельм Ліст
- Ганс Даммерс
- Гельмут Фельмі
- Герман Гот
- Герман Пістер
- Готтлоб Бергер
- Грегор Штрассер
- Густав Кніттель
- Едуард Кребсбах
- Ергард Мільх
- Йоахім Пайпер
- Йозеф Дітріх
- Карл Брандт
- Карл-Адольф Голлідт
- Мартін Готтфрід Вайсс
- Мартін Зандбергер
- Освальд Поль
- Отто Гофманн
- Отто Олендорф
- Отто Штайнбрінк
- Пауль Блобель
- Рудольф Гесс
- Фрідріх Ентресс
- Фріц Дітріх
- ↑ а б Landsberg Prison (англ.). Frank Falla Archive. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ а б The Landsberg prison for war criminals (англ.). Bürgervereinigung Landsberg im 20. Jahrhundert e.V. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 8 червня 2010.
- ↑ Lane, Charles (4 червня 2005). The Paradoxes of a Death Penalty Stance (англ.). Washington Post. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 8 червня 2010.
- ↑ JVA Landsberg am Lech (нім.). Bayerisches Staatsministerium der Justiz. Процитовано 12 січня 2024.