Лорика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорика сегментата
Лорика гамата
Лорика сквамата

Лори́ка (лат. lorica) — загальна назва панцирів, що були в ужитку в Стародавньому Римі. Походження слова lorica не зовсім ясне, але зазвичай його вважають похідним від lōrum («шкіряний ремінь», див. також «лорарій»)[1], що пов'язується з первісним матеріалом для давньоримських панцирів.

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з Титом Лівієм, слово lorica вживалося щодо шкіряних нагрудників, у той час як металеві називалися грецьким словом thorax, але більшість авторів підтримують думку, що термін lorica лорика означав обладунок для захисту тулуба.

Легіонери періоду Імперії носили лорика сегментата — лорики з металевих смуг (laminae), які закривали груди і спину, а також лорика гамата — кольчужні обладунки (відомі також як molli lorica catena — «м'яка кільчата лорика»), або лорика лінтеа — обладунки з кількох шарів цупкої тканини, вимочених у солі з оцтом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. lorica // www.yourdictionary.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Военно-исторический словарь. 1998. (рос.)
  • Enrique de Leguina (12 de febrero de 2016). Juan Pérez de Guzmán y Gallo (ред.). Glosario de voces de armería por Enrique de Leguina, Barón de la Vega de Hoz (вид. Boletín de la Real Academia de la Historia. Tomo 62, Año 1913). CVC: Cervantes Virtual. (ісп.)