Людвище
село Людвище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 21 липня 1545 (1510) |
Населення | 829 |
Територія | 6.635 км² |
Густота населення | 124.94 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47130 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′02″ пн. ш. 25°54′58″ сх. д. / 50.08389° пн. ш. 25.91611° сх. д.Координати: 50°05′02″ пн. ш. 25°54′58″ сх. д. / 50.08389° пн. ш. 25.91611° сх. д. |
Водойми | р. Корчівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Мапа | |
Лю́двище — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Корчівка, на заході району. До 2020 адміністративний центр Людвищенської сільської ради.
Населення — 820 осіб (2003).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки доби неоліту, бронзи та давньоруської культури.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 21 липня 1545 як власність П. Людвинського.
У 1919 році під час придушення повстання проти польської окупації 9 його учасників розстріляли, близько 120 будинків спалили. Частково спалене під час нім.-нацист. окупації.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1880), капличка. Загальнозоологічний заказник місцевого значення Людвище. Споруджено пам'ятники Богданові Хмельницькому (1967), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985). 15 листопада 2014 року на околиці села на місці, де був убитий курінний УПА-Південь Ананій Оксентійович Присяжнюк («Герасим»), встановлено та освячено хрест і пам'ятна плита.[3]
Транспорт[ред. | ред. код]
Через село проходить автошлях Р26.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють Людвищенський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад", клуб (не працює з 2021 р.), бібліотека, дошкільний заклад, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади "Чернігівське" та "Нон Стоп".
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Микола Римар - український вчений в галузі економіки, доктор економічних наук .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На місці вбивства героя встановили хрест і плиту // Новини Тернопільщини, 15 литопада 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бігус М., Хаварівський Б. Людвище // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 416. — ISBN 966-528-199-2.
|