Перейти до вмісту

Тилявка

Координати: 50°7′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. / 50.12778; 25.91000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Тилявка
Вулиця в с Тилявка
Вулиця в с Тилявка
Вулиця в с Тилявка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Тер. громада Шумська міська громада
Код КАТОТТГ UA61020150400095209 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Тилявка 
Основні дані
Засноване 1545
Перша згадка 21 липня 1545 (480 років) року
Населення 532
Територія 4.680 км²
Площа 44,635 км²
Поштовий індекс 47124
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°7′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. / 50.12778; 25.91000
Водойми річка Тилява або Шопінка
Відстань до
районного центру
15 км
Відстань до
залізничної станції
Кременець км
Схема села
Місцева влада
Адреса ради 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 Вебсайт села Тилявка
Карта
Тилявка. Карта розташування: Україна
Тилявка
Тилявка
Тилявка. Карта розташування: Тернопільська область
Тилявка
Тилявка
Мапа
Мапа

CMNS: Тилявка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ти́лявка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області.

Населення — 532 осіб (2016).

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.

Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.

Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці й описав її околиці дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з'явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.

У 1793 році збудована дерев'яна  церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903—1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.

У 1861 році в Тилявці побував мандрівник, географ та дослідник Микола Пржевальський (1839—1888) й описав це у «Спогадах мисливця» і в «Автобіографічному оповіданні»[1].

Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. За переписом 1911 р. 330 десятин належало до великої земельної власності. 1913 р. у селі виник куток Дерманка, де поселилися десять сімей вихідців з Дермані на Рівненщині, які купили землю у поміщика Феофіла Петрова, котрий виїжджав на постійне проживання за кордон. До Тилявки тоді переселилася сім'я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років[1]. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім'ї.

За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з'являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».

1 жовтня 1933 року утворено ґміну Угорськ Кременецького повіту і село включено до неї[2].

Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С. А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.

Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.

У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була  реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку.  Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.

У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак — куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем'єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.

В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Шумської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[4].

Релігія

[ред. | ред. код]
Церква Воздвиження Чесного Хреста

Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаються копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Уласові Самчуку

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).

Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.

У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торговельний заклад.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 654 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Проживали і працювали

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ТИЛЯВКА | Шумська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 30 травня 2024.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem (PDF).
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]