Тилявка

село Тилявка
	Вулиця в с Тилявка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Шумський район
Громада	Шумська міська громада
Код КОАТУУ	6125888401
Облікова картка	Тилявка
Основні дані
Засноване	21 липня 1545 року
Перша згадка	21 липня 1545 року
Населення	532
Територія	4.680 км²
Площа	44,635 км²
Поштовий індекс	47124
Телефонний код	+380 3558
Географічні дані
Географічні координати	50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д.Координати: 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д.
Водойми	річка Тилява або Шопінка
Відстань до; районного центру	15 км
Відстань до; залізничної станції	Кременець км
Місцева влада
Адреса ради	47124, Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка Веб-сайт села Тилявка
Карта
	Тилявка
	Тилявка
Мапа
	Тилявка у Вікісховищі

Ти́лявка — село Шумського району Тернопільської області. Входить до складу Шумської ОТГ.

Населення — 532 осіб (2016).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.

Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.

Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці і описав її околиці відомий російський дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з’явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.

У 1793 році збудована дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903–1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.

Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. Це стало помітно, коли в 1913 році із Дермані, що на Рівненщині, до Тилявки переселилося десять сімей, у тому числі сім’я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім’ї.

За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з’являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».

Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С.А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.

Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.

У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку. Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.

У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак – куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем’єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.

В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

Релігія[ред. | ред. код]

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаютьсяі копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Уласові Самчуку

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).

Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.

У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торговельний заклад.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Данилевич Віктор Климентійович (1898-1962(1963)) — український археолог, етнограф.

Проживали і працювали[ред. | ред. код]

видатний український письменник Улас Самчук,
український поет Григорій Радошівський.
вчителював український письменник, громадський діяч Лазорко Йосафат Васильович.
польський письменник полеміст Гуго Коллонтай.

Світлини[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні село Тилявка
Пам'ятний хрест на честь Незалежності України
Ставок в селі Тилявка
Ставок у селі Тилявка
Вид на село Тилявка
Пам'ятник Уласу Самчуку у селі Тилявка біля школи
Річка Тилява
Тилявський НВК
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Колаж село Тилявка

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

М. Бесараб, В. Уніят. Тилявка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 442.
Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 370 с.