Тилявка
| село Тилявка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Шумський район |
| Громада | Шумська міська громада |
| Код КОАТУУ | 6125888401 |
| Облікова картка | Тилявка |
| Основні дані | |
| Засноване | 21 липня 1545 року |
| Перша згадка | 21 липня 1545 року |
| Населення | 532 |
| Територія | 4.680 км² |
| Площа | 44,635 км² |
| Поштовий індекс | 47124 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д.Координати: 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. |
| Водойми | річка Тилява або Шопінка |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Відстань до залізничної станції |
Кременець км |
| |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47124, Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка Веб-сайт села Тилявка |
| Карта | |
  Тилявка | |
 Тилявка | |
| Мапа | |
|
| |
Ти́лявка — село Шумського району Тернопільської області. Входить до складу Шумської ОТГ.
Населення — 532 осіб (2016).
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.
Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.
Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці і описав її околиці відомий російський дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з’явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.
У 1793 році збудована дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903–1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.
Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. Це стало помітно, коли в 1913 році із Дермані, що на Рівненщині, до Тилявки переселилося десять сімей, у тому числі сім’я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім’ї.
За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з’являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».
Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С.А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.
Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.
У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку. Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.
У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак – куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем’єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.
В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
Релігія[ред. | ред. код]
Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаютьсяі копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).
Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.
У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торгівельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Данилевич Віктор Климентійович (1898-1962(1963)) — український археолог, етнограф.
Проживали і працювали[ред. | ред. код]
- видатний український письменник Улас Самчук,
- український поет Григорій Радошівський.
- вчителював український письменник, громадський діяч Лазорко Йосафат Васильович.
- польський письменник полеміст Гуго Коллонтай.
Світлини[ред. | ред. код]
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні село Тилявка
Пам'ятний хрест на честь Незалежності України
Ставок в селі Тилявка
Ставок у селі Тилявка
Вид на село Тилявка
Пам'ятник Уласу Самчуку у селі Тилявка біля школи
Річка Тилява
Тилявський НВК
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Колаж село Тилявка
Джерела[ред. | ред. код]
- сайт села Тилявка
- Регіональний інформаційний портал Тернопільщина
- Фото Смоляка Віктора
- Відео про село Тилявка
- Тилявський літературно-меморіальний музей Уласа Самчука
- Олександр Горобець Хто там "На білому коні"?
Література[ред. | ред. код]
- М. Бесараб, В. Уніят. Тилявка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 442.
- Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 370 с.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
