Угорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Угорськ
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Рада/громада Угорська сільська рада
Код КОАТУУ 6125886200
Облікова картка Угорськ 
Основні дані
Засноване 21 липня 1545
Населення 677
Територія 3.177 км²
Густота населення 213.09 осіб/км²
Поштовий індекс 47121
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°09′14″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.15389° пн. ш. 25.91056° сх. д. / 50.15389; 25.91056Координати: 50°09′14″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.15389° пн. ш. 25.91056° сх. д. / 50.15389; 25.91056
Відстань до
районного центру
19 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 47121, с. Угорськ

Веб сайт села Угорськ

Карта
Угорськ. Карта розташування: Україна
Угорськ
Угорськ
Угорськ. Карта розташування: Тернопільська область
Угорськ
Угорськ

Уго́рськ — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Центр сільради. 1946-1990-ті називалося Підгірське.

Населення — 592 особи (2007).

Поблизу Угорська виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і давньоруської культури.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 21 липня 1545.

За часів Російської імперії та в перші роки Другої Речі Посполитої входило до складу Кременецького повіту у складі Білокриницької волості, а після її ліквідації 1 жовтня 1933 року - до ґміни Угорськ.


9 квітня 1944 р. на хуторі Березина сотня УПА «Буревія» прийняла бій з підрозділом військ НКВД, що нараховував понад 400 солдатів. У ході запеклого бою геройськи загинув командир сотні Базилевич Петро - «Буревій», родом з Вінничини і разом з ним ще 31 повстанець. Іншим повстанцям вдалося з боєм прорвати вороже кільце. На цей час вдалося окрім сотенного виявити призвіща 5-х загиблих повстанців: Швед Йосиф – 1912 р.н. , с. В. Вікнини; Хом’як Павло – «Тихий» , 1925 р.н., с. В. Вікнини; Данилюк Павло – «Грім», 1923 р.н., с. Веселівка; Мороз Вікентій – «Сучок», 1911 р.н., с. Шпиколоси; Росіцький Прокіп – «Медвідь» 1924 р.н., с. Шпиколоси. 19 прізвищ поки що невідомі. Це були перші 25 повстанців, які були захоронені у братній могилі в урочищі «Грушка».


Пізніше , а саме 01.05.1944р. в бою з фронтовими «загрядотрядами» в с. Чайчинці (на той час Вишневецького р-ну) загинули: Лук’янчук Андрон – «Палій» 1914 р.н., с. Забара, член ОУН з 1939 р., займав посаду керівника Шумського районного проводу ОУН. Володіючи непересічними організаторськими здібностями з 1943 р. займає посаду керівника рефентури СБ Кременецького надрайонного проводу ОУН; Петров Борис – «Назар», 1922 р. н., с. Угорськ, член ОУН з 1941р., організатор товариства « Просвіта» по всіх околицях Шумського району. В 1943 р. займає посаду керівника Кременецького над районного проводу ОУН. Їх тіла з с. Чайчинці перевезли на Шумщину у с. Майдан і заховали у підвалі, щоб поховати на сільському цвинтарі, але якимсь чином їх виявили солдати з гарнізону НКВС і в дикий, жорстокий спосіб поглумилися, викинувши мертві тіла з домовин порізали на шматки їхній одяг і проколовши штиками більше 20 разів їхні мертві тіла. Тоді побратими і родичі загиблих поховали їх з почестями на лісовому цвинтарі поряд з стрільцями сотні «Буревія». На початку 1945 р. у цьому урочищі був похований Міньковський Микола-«Кобзаренко», 1916 р.н., с. Стіжок, вояк сотні куреня «Герасима», учасника чисельних боїв і рейдів в складі сотні. Загинув Микола Міньковський біля с. Угорськ, будучи оточений під час облави відстрілюючись з автомата, дня 30.01.45р. Мертве тіло більшовики підняли на багнети. Окрім цих, уже відомих героїв, в урочищі спочивають ще 10 невідомих повстанців.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

21 травня 2017 року на хуторі Березина в урочищі Грушка поблизу села Угорськ відбулись заходи з нагоди вшанування повстанців, які полягли за волю України в боях з московсько-більшовицькими окупантами[1].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Іоана Богослова (1826, мурована).

Споруджено пам'ятники на могилі воїна ЧА М. Ракова (1964), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969, реконструйовано 1990).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють Угорський НВК, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 торговельні заклади.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]