Лібер Олександр Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лібер Олександр Євгенович
Народився 23 січня (5 лютого) 1914
Полтава, Російська імперія
Помер 27 червня 1987(1987-06-27) (73 роки)
Саратов, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність математик
Галузь геометрія, група Лі, алгебра і теорія диференціальних рівнянь[d]
Alma mater Саратовський університет
Науковий керівник Viktor Wagnerd
Заклад Саратовський університет
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За взяття Берліна»

Олександр Євгенович Лібер (2 (23) січня 1914 року, Полтава — 27 червня 1987 року, Саратов) — радянський математик, геометр, доктор фізико-математичних наук (1957), професор Саратовського університету. Учасник Другої Світової війни, старший лейтенант Червоної Армії, кавалер Ордена Червоної Зірки.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця. Після Жовтневого перевороту разом з сім'єю переїхав у Нижній Новгород, де у 1930 році закінчив середню школу, а в 1932 році — політехнікум зв'язку.

Після закінчення технікуму Лібер працював старшим радіотехніком широкомовної радіостанції в місті Куйбишев (нині Самара). У вересні 1933 року вступив на фізико-математичний факультет Саратовського університету, а після закінчення університету у 1938 році став першим аспірантом у професора В. В. Вагнера. З тих пір його наукова діяльність була пов'язана з кафедрою геометрії Саратовського університету.

У 1939 році перервав роботу над дисертацією в зв'язку з участю у військових діях на Халхін-Голі.

Навесні 1941 року, після повернення в університет, Лібер закінчує дисертаційну роботу з теорії мереж. 18 червня 1941 року захистив кандидатську дисертацію.

24 червня 1941 року мобілізований в армію. Брав участь в Сталінградській битві, був нагороджений багатьма орденами і медалями, серед яких орден Червоної Зірки, медалі "За бойові заслуги", "За взяття Берліна".

В кінці 1945 року, Лібер повернувся в Саратовський університет, де став доцентом кафедри геометрії. Кілька років головне місце в дослідженнях — вивчення геометрії поверхонь різних розмірностей в геометричному n-вимірному просторі із заданою фундаментальною групою, яка є групою Лі перетворень.

На основі розвинутої В. В. Вагнером загальної теорії геометричних диференціальних об'єктів Лібер прийшов до однозначного визначення поверхні фундаментальним геометричним диференціальним об'єктом на випадок довільної поверхні в просторі з фундаментальної групою. Побудована ним геометрична теорія увійшла в зміст докторської дисертації, яка була захищена у 1957 році в Московському університеті.

Наукові інтереси Лібера не обмежувалися диференціальною геометрією. Ряд значних результатів був отриманий ним в суміжних областях алгебри.

Лібер протягом багатьох років очолював Саратовський міський науково-дослідний геометричний семінар, був членом редколегії міжвузівського наукового збірника, членом бюро Всесоюзного геометричного семінару ім. Г. Ф. Лаптєва при ВІНІТІ, у 19781979 роках завідував кафедрою геометрії Саратовського Державного Універститету.

Посилання[ред. | ред. код]