Максиміліан Точ
Максиміліан Точ | |
---|---|
англ. Maximilian Toch | |
Народився | 17 липня 1864[1] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Помер | травня 28, 1946 США | (у віці 81 рік)
Країна | США |
Діяльність | хімік |
Alma mater |
Максиміліан Точ (англ. Maximilian Toch; 17 липня 1864 — 28 травня 1946) — американський промисловий хімік та виробник фарб, який розробив метод заповнення бетону, який використовувався при будівництві Панамського каналу. Був співвласником нью-йоркських фірм Toch Brothers і Standard Varnish Works, де очолював відділ досліджень і виробництва. До та під час Першої світової війни він зробив великий внесок у розвиток корабельного камуфляжу в Сполучених Штатах, а також став першим практиком використання хімії для перевірки автентичності творів мистецтва.
Згідно з некрологом у New York Times (1946), Точ народився і виріс у Нью-Йорку. Він навчався в архітектурній школі Cooper Union[2] і Нью-Йоркському університеті, а потім закінчив аспірантуру в Колумбійському університеті. Він також здобув ступінь юриста. Викладав хімію, хімічну інженерію та промислову хімію в коледжах та університетах, зокрема в Cooper Union, Пекінському університеті, Колумбійському університеті, Міському коледжі Нью-Йорка та Національній академії дизайну.
Згідно з газетою New York Times (1946), в якій Точ згадується як «перший американський камуфлер»[3], його внесок у камуфляж кораблів включав створення кольору, прийнятого ВМС США як стандартний «корабельний сірий» (battleship gray). За його власними словами[4], він замаскував укріплення в Панамі ще в 1915 році, успіх чого призвів до того, що його призначили маскувати верфі та доки на східному узбережжі США під час Першої світової війни.
У 1917 році план приховування кораблів, розроблений Точем, відомий як система Точа, був одним із п'яти засобів маскування, схвалених Консультаційною радою Військово-морських сил США для використання на торговельних суднах[5]. Він переконався, що неможливо значно знизити загальну видимість корабля і що кращою метою буде введення супротивника в оману щодо курсу корабля[6], за допомогою корабельного камуфляжа, відомого як сліпучий камуфляж.
Коли в 1920-і роки постало спірне питання про авторство багатьох картин, приписуваних Рембрандту, що знаходились в публічних колекціях художніх музеїв, Точ запропонував метод хімічного аналізу віку творів мистецтва[7]. Він встановив, що число куплених і проданих в різний час картин Рембрандта є бідьшим за число картин, які він міг би сам написати, у 6-10 разів[8], у тому числі твори в колекціях художніх музеїв. Як наслідок, у той час зазначалось, що торговці мистецтвом «перебувають в абсолютному страху перед ним»[9].
Точ написав декілька книг на теми, пов'язані з хімією, серед яких «The Chemistry and Technology of Mixed Paints» (1907), «Materials for Permanent Painting» ( 1911), «How To Paint Permanent Pictures» (1922), «Paint, Paintings and Restoration» (1931) та «Protection and Decoration of Concrete» (1931). Він був дядьком експерта з художніх матеріалів Ральфа Майєра, автора «The Artist's Handbook» (1940).
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ 24th Annual Report of the Trustees of the Cooper Union for the Advancement of Science and Art, May 26th, 1883. Accessed 2/6/2019.
- ↑ Dr. Toch, Chemist and Art Expert, 81. New York Times. 31 травня 1946. с. 23.
- ↑ Toch 1919
- ↑ Behrens 2009, стор. 350–351
- ↑ Toch, Maximilian (1931). Adventures in Camouflage. The Military Engineer. 23 (July–August): 307—309.
- ↑ Hendrick 1929
- ↑ Toch 1931b
- ↑ Hendrick 1919, p. 704
- Behrens, Roy R.[en] (2002), False Colors: Art, Design and Modern Camouflage. Dysart, Iowa: Bobolink Books, p. 92. ISBN 0-9713244-0-9
- ___ (2009), Camoupedia: A Compendium of Research on Art, Architecture and Camouflage. Dysart, Iowa: Bobolink Books, pp. 236–238. ISBN 978-0-9713244-6-6
- Hendrick, Ellwood (1929), «American Contemporaries: Maximilian Toch» in Industrial and Engineering Chemistry Vol 21 No 7, p. 704.
- New York Times (1946), «Dr. Toch, Chemist and Art Expert, 81» (May 31), p. 23.
- Toch, Maximilian (1918), «The Fine Art of Military Camouflage» in Munsey's Magazine Vol 64 No 1 (June), pp. 5–8.
- ___(1919). «Discussion» in Transactions of the Illuminating Engineering Society Vol 14 (July 21), pp. 230–232.
- ___(1931), «Adventures in Camouflage» in The Military Engineer Vol 23 (July–August), pp. 307–309.
- Warner, Everett L. (1919), «Fooling the Iron Fish: The Inside Story of Marine Camouflage» in Everybody's Magazine (November), pp. 102–109.