Максиміліан фон Крус
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
.jpg)
Максиміліан фон Крус (Maximilian von Cruss) — архітектор. Працював наприкінці XVIII — початку XIX століть. З'явився у Львові після зайняття міста австрійцями. Виступав таксатором будівель (експертом з оцінки).[1] Близько 1818 року працював у львівській дирекції будівництва. Подальша доля невідома.[2]
- Роботи
- Проект перебудови домініканського костелу в Рогатині на склад і монастиря — на шпиталь. Датований 1785 роком. Перебудову до 1788-го здійснили інженери Гілярій Гроттгер і Самуель Балько.[3]
- Кам'яниця на вулиці Галицькій, 17 у Львові, на розі з вулицею Братів Рогатинців. Проект 1786 року, реалізований не пізніше 1791.[4]
- Відбудова бані вежі Корнякта. 1794—1796 роки. Було збережено первинні барокові форми, надані їй ще Петром Бебером у XVII столітті.[5]
- Житловий будинок на вулиці Театральній, 4 (площі Катедральній, 1). Споруджений у 1794—1796 роках.[6]
- Польський мистецтвознавець Єжи Ковальчик довів, що Крус, спільно з Йозефом Марклем, на початку XIX століття виконав перебудову львівської театинської колегії на казарми (існувала паралельна версія іншого дослідника про авторство П'єра Дені Гібо).[7]
- Керівництво відбудовою житлового будинку на вулиці Підвальній, 9 у Львові після пожежі. 1799—1801 роки.[8]
- П'ять типових проектів костелів, датованих 1810 роком. Це зокрема три варіанти мурованих на п'ятсот, тисячу і тисячу п'ятсот чоловік (тринавовий), а також два дерев'яні.[9] Проект на 1500 реалізовано в селі Соборне Тернопільського району (1810—1818), а також, значно спрощено — у селі Настасові (ймовірно, 1820-ті). Варіант на 1000 чоловік — костел у Меденичах (1816—1824), церкви в Лішні Дрогобицького району (1819) і Гірському (1819—1820). Варіант на 500 чоловік — костел у Калинові (1815—1817), церкви в Купновичах (1838), Містковичах (1823) і Добрянах (1839). Крус, очевидно, не є повністю їхнім автором. В Державному архіві Відня зберігається серія дуже подібних типових проектів.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — 2001. — Т. 241 (CCXLI). — С. 117—118.
- ↑ Cruss, Maximilian von // Neues allgemeines Künstler-Lexicon: oder Nachrichten von dem Leben und den Werken / bearbeitet von G. K. Nagler. — B. 3. — 1836. — S. 213.
- ↑ Ostrowski J. Kościół p.w. Św. Jacka i klasztor OO. Dominikanów w Rohatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 10. — S. 314, 317. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 56.
- ↑ Вуйцик В. С. Архітектурний ансамбль Успенського братства // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 37.
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 173. — ISBN 5-7745-0358-5.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 188. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Вуйцик В. С. Архітектурний ансамбль... — С. 40.
- ↑ Ziarkowski D. Kościół parafialny pw. św. Bartłomieja w Jerzmanowicach — przykład recepcji jednego z projektów typowych Hilarego Szpilowskiego // Modus. Prace z historii sztuki. — 2013. — № XII—XIII. — S. 96. — ISSN 1641-9715.
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii w Czernielowie Mazowieckim // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 67—68. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7.
