Меденичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Меденичі
Medenychi gerb.png Medenychi prapor.png
Герб Меденич Прапор Меденич
Центральна вулиця
Центральна вулиця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Рада Меденицька селищна рада
Код КОАТУУ: 4621255400
Основні дані
Засноване 1395 рік
Площа 60 км²
Населення 3379 (01.01.2017)[1]
Густота 55,430 осіб/км²
Поштовий індекс 82160, 82161
Телефонний код +380 3244
Географічні координати 49°25′37″ пн. ш. 23°44′45″ сх. д. / 49.42694° пн. ш. 23.74583° сх. д. / 49.42694; 23.74583Координати: 49°25′37″ пн. ш. 23°44′45″ сх. д. / 49.42694° пн. ш. 23.74583° сх. д. / 49.42694; 23.74583
Водойма річка Летнянка
Відстань
Найближча залізнична станція: Дрогобич
До станції: 20 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - залізницею: 122 км
 - автошляхами: 56 км
Селищна влада
Адреса 82160, 82161 Львівська обл., Дрогобицький р-н, смт Меденичі, вул. Незалежності, 52, Тел: 470–507, 470–577
Голова селищної ради Шулак Володимир Володимирович
Веб-сторінка Меденицька селищна рада
Карта
Меденичі. Карта розташування: Україна
Меденичі
Меденичі
Меденичі. Карта розташування: Львівська область
Меденичі
Меденичі

Commons-logo.svg Меденичі у Вікісховищі

Меде́ничі ( Medenychi ) ( Меденичі — 1395 р., Медениця — 1533 р., Меденичі — 1990 р.) — селище міського типу Дрогобицького району, Львівської області, адміністративний центр об’єднаної територіальної громади.

Сайт громади : https://gromada.info/gromada/medenycka/


Назва[ред. | ред. код]

Попередні назви Мединичі, Медениця. За народними переказами в основу назви селища лягло слово мед. Кажуть, що бджільництво було надзвичайно розвинене на території поселення. Легенда свідчить, що свого часу бджоли навіть врятували село від татарської навали.

Відома громадська печатка Меденич, датована 1788 р., на якій міститься зображення трьох вуликів з бджолами.

До 1940 року Меденичі мало статус села , після і до цих пір - селища.


Звідки взялася назва Меденичі ?[ред. | ред. код]

Селище розташоване в долині ріки Летнянки на висоті 270 метрів над рівнем моря. Води звідси стікають до Дністра, а далі до Чорного моря. В його околицях збереглися рештки курганів з часів культури шнурової кераміки (9 курганів біля хутора Коросниця та 3 кургани в урочищі "На німецькім). Ті часи датуються 4 або 5-тим тисячоліттям до нашої ери, тобто ця культура існувала одночасно з більш відомою трипільською культурою. Тільки трипільська охоплювала центральну частину України і на Львівщині не була поширена. назва "шнурова кераміка" походить від того, що ті давні люди ліпили свої горшки вручну і перед випаленням обв'язували їх шнурами. Тому зовнішня поверхня кераміки має чіткі відбитки шнурів. Свідком тих часів є кам'яна сокира, яку хтось приніс у шкільний музей.

Дослідження львіського історика Олександра Купчинського свідчать, що села із закінченням на " - ичі" виникли ще у VII- VIII (7-8) столітті, на етапі розкладу родового ладу. Таким чином може бути, що Меденичі - це поселення з роду якогось Медина. Цей Меден не міг мати нічого спільного з пасічництвом, бо в ті часи таких людей називали бортниками, а не меденичанами, медяниками, медівниками чи подібно.

Відомий львівський вчений Михайло Худаш, що видав 4 книжки з поясненням походження назв населених пунктів Галичини, вважав, що назва села може походити від імені Медина, яке нібито походить від поняття "мед", але не навів для переконливості такої думки аргументації (знайшов прізвище Меда, та імені Мед і Медо, але в інших слов'янських словах). Опубліковані припущення, що село постало в часи Київської Русі, а його перші мешканці займались бджільництвом. На печатці села колись були зображені три вулики. В одному із досліджень зазначено, що герб Меденич має три вулики на фоні липи. Я бачив відтиск печатки з 1900 року. По кругу йшов напис "Zwierzchnosc gminna Medenice", всередині якої три вулики зроблені немов три високі вузькі, з гострими верхівками, триярусні вежі. Про це, що то вулики свідчать маса крапок (бджіл) над ними та три цяточки посередині веж (льотки для бджіл). Теж під низом веж не помітно слідів стіни, а тільки маса цяток (трава). Таким гербом селище користується і тепер.

Після тривалої праці на ниві дослідження історії поселень в Галичині, я прийшов до думки, що Меденичі ведуть свої витоки з часів гунсько-аварської ( а простіше скіфської ) колонізації нашого краю. В кримськотатарській мові слово "маденджі" (маденчі) означає металург, а слово "маден"- метал. Навколо Меденич в долині Дністра було чимало покладів болотяної руди, з якої витоплювали залізо аж до початку XIX ст. А в акті розмежування земель м. Стрий і села Заплатин 1525 року навіть згадане "старе Демнисько" десь при річці Вівня. В тому ж документів згадані і Меденичі.

У львівських газетах XIX ст. назва села писалася як Мединичі. Та й у XX ст. так писалася назва і це добре видно на світині 1967 року автобусної зупинки в Меденичах, поміщеної в "Історії міст і сіл Львіської області".

( Взято із книги Історія селища Меденичі від найдавніших часів, авторства Василя Лаби та отця Михайла Олійника 2018 року видавництва)

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Меденичі датується 1395 роком, коли меденицький шляхтич Яхно отримав від польського короля Ягайла грамоту на володіння ще й містечка Заршин на території нинішньої Польщі. В середні віки Меденичі входили до Самбірської королівської економії.

Меденичі були відомі вирощуванням хмелю, адже у XIX ст. тут існувала броварня. 1886 року село за 560 000 золотих ринських купили Йозеф і Мауріцій Колишери. Оскільки Меденичі здавна славилися своїми джерелами зі смачною водою, брати-юдеї Колишери влаштували тут виробництво пива та содової води, яку експортували до тодішньої Австро-Угорщини. Пиво варили тут і в радянський час. Будівля старого бровару збереглася донині.

В окремих статистичних довідниках Галичини кінця XIX–XX ст. Меденичі згадуються як містечко Дрогобицького повіту. Станом на 1890 рік містечко мало 2430 мешканців, римо-католицьку та греко-католицьку парафії, синагогу[2], власний окружний суд, пошту й телеграф.

1 серпня 1934 у дрогобицькому повіті було створено гміну Меденичі з центром в с. Меденичі. В склад гміни входили сільські громади:

  1. Меденичі ;

Фотоілюстрація Меденич 20 століття : http://mistaua.com/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83/3356/?setcity=1795

В 1934 р. територія гміни становила 100,80 км². Населення гміни станом на 1931 рік становило 10797 осіб. Налічувалось 2082 житлові будинки.[4].

У 19391941 та 19441959 рр було центром Меденицького району.

23 грудня 2018 року в селищі міського типу Меденичах відбулися перші вибори об'єднаної територіальної громади і за результатами якого до складу увійшли смт. Меденичі як адміністративний центр та навколишні села Опарі., Летня., Рівне та Коросниця.


Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква

Головною родзинкою місцевої архітектури є дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) та дзвіниця поруч з нею, які внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Дата її побудови - 1644р., належить до тризрубних безверхих церков, одна з найцінніших і найцікавіших на Прикарпатті. Подейкують, що святиню в часи татарської навали не брали ні вогонь, ні якась зброя. Головна родзинка храму – ґонтовий дах. Побудова дерев’яної дзвіниці, що розташована при ній датується XVII ст. В 1939 р. поруч із старою церквою було розпочато будівництво нового мурованого храму за проектом Є. Нагірного. Зі зрозумілих причин будівництво застигло на десятиліття. Будівництво нової церкви закінчено на початку 90-х за довоєнними кресленнями.

Вперше церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) згадується у документах 1589 р. У 1644 р., як свідчить напис вирізьблений на одвірку південних дверей, збудована дерев'яна тризрубна безверха церква. Вона відразу захоплює погляд простими і масивними формами та ґонтовим накриттям.

Також в Меденичах розташована Греко-католицька церква Української греко-католицької церкви, настоятелем якої є отець Анатолій Чунис.


Пам’ятник Борцям за волю України

22 травня 2016 року у смт. Меденичі Дрогобицького району Львівської області відбулося урочисте відкриття пам’ятника Борцям за волю України.

Освятили монумент архієпископ Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви Київського патріархату владика Яків і єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви владика Григорій.

У заході взяв участь голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Звертаючись до присутніх, очільник Львівщини, зокрема, сказав: «Сьогодні ми вшановуємо Героїв, які в різні часи були відважними силою духу і завжди готовими стати в бій за Україну. Це і учасники визвольних змагань, і ветерани війни, і наші новітні герої – учасники АТО. На сьогодні можемо пишатися ними, зокрема, достойними воїнами, котрі воюють на Сході. Вже понад 10 тисяч новітніх героїв повернулися додому живими і, на жаль, 240 родин повернули своїх синів навічно».

Губернатор Львівщини Олег Синютка процитував рядки з гімну ОУН: «Доволі нам руїни і незгоди, не сміє брат на брата йти у бій! Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій» і закликав учасників заходу завжди шанувати своїх героїв та силою слова й невтомною працею утверджували Українську державу.

Депутат Львівської обласної ради від Дрогобиччини Михайло Задорожний, який був одним з організаторів побудови пам’ятника, подякував усім, хто долучився до цього, насамперед, архітекторові Данилові Чепелю, вихідцю з Меденич, який у такий спосіб вніс свій вклад у вшанування пам’яті борців за волю України, а також поважній родині Шулаків.

Учасник війни на сході України меденичанин Петро Родич у своєму виступі відзначив силу молитви, яка допомагає бійцям захищати рідну землю, висловив побажання, щоб ніхто з краян не пережив бюлю втрати на війні рідних чи близьких.

Селищний голова Володимир Шулак поіменно назвав тих, хто вклав свою лепту у вшанування пам’яті полеглих в боротьбі за волю України.

Завершився захід концертом патріотичної пісні і слова. Заключним акордом прозвучала балада про трьох вояків Української повстанської армії з Меденич, які віддали свої життя за Україну, не скорившись московським окупантам.


Сучасність[ред. | ред. код]

Вздовж головної вулиці селища, просто на тротуарі можна побачити декілька великих, але, на жаль, висохлих криниць — місцевий ексклюзив.

http://mistaua.com/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD/%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96


Зоопарк " Limpopo"

В останні роки особливу популярність далеко за межами регіону здобув розташований у Меденичах унікальний зоопарк «Лімпопо» найбільший і на даний час єдиний у Львівській області.

В зоопарку проживає більше, ніж 300 тварин, що представляють сотні різних видів світової фауни. Територія зоопарку складає понад три гектари, тут розташоване кафе та літній дворик, де можна випити квас в спекотній день, філіжанку кави та покуштувати смачні страви після прогулянки зоопарком. Поряд розміщений дитячий майданчик. При бажанні малюки зможуть проїхатися територією зоопарку на поні або на ослику.

Сайт зоопарку : http://limpopo-zoo.com.ua/


Фестиваль меду

У 2013 році у Меденичах було започатковане проведення Фестивалю меду, який обіцяє стати самобутнім традиційним щорічним святом на вшанування благородної праці пасічника, історія якої сягає сивої давнини. Він поступово набирає популярності і стає не лише візитівкою Меденич, а й однією зі знакових подій культурного життя району. Як і щороку, до Меденичі прибувають бджолярі не тільки із Дрогобиччини але й з інших районів та навіть областей. Тисячі людей - мешканців селища, навколишніх сіл, гостей з району та далеко із-за його меж відвідали оригінальне святкове дійство. Урочисте відкриття районного фестивалю меду стартувало в обід на місцевому футбольному полі. Участь у фестивалі загалом взяло до 2 тисячі осіб, які пробував мед і до меду, а також поповняли собі запаси на зиму.

Товариства пасічників Дрогобицького району, інших районів Львівщині та Івано-Франківщини представили смачну та корисну продукцію бджільництва, навчальні заклади району - виставку дарів осені, переможці районного кулінарного конкурсу - делікатеси власного виробництва.

Святковий марш учасників фестивалю на чолі з колоритним возом, бджілками та пасічниками, розмаїта і барвиста концертна програма, яку прикрасили як самодіяльні народні колективи, так і популярний гурт "Мері", козацькі забави та козацький куліш, святкова вікторина на бджільницьку тематику, нагородження учасників, подарунки, призи, веселощі, розваги. Такого велелюддя давно не бачили Меденичі. Місцеві мешканці, зізнавалися, що щось подібне в селищі було, може, літ двадцять тому, а може й більше.

Захід пройшов за участю голови РДА Михайла Винницького, голови райради Михайла Сікори, першого заступника голови Дрогобицької РДА Степана Рудницького, депутата Львівської обласної ради від Дрогобиччини Михайла Задорожного та інших представників місцевої влади. На фестиваль також завітали голова Міжрайонного товариства пасічників «Підгір’я» Степан Стельмахович та представник династії бджолярів Петро Кушнір. Самі пасічники приїхали на фестиваль під хоругвами бджільницьких товариств.

Метою фестивалю є представлення та популяризація традицій розвитку бджільництва на Дрогобиччині, вшанування благородної праці пасічників, краєзнавча та туристична промоція краю. Під час фестивалю також представили страви української національної кухні та кулінарного мистецтва. Сам оргкомітет фестивалю меду назвав цю подію унікальною у культурному житті Дрогобиччини.

Фотоілюстрація з фестивалю меду : https://dyvys.info/2013/09/15/u-medenychah-projshov-rajonnyj-festyval-medu-foto-video/


Освіта[ред. | ред. код]

Меденицька загальноосвітня установа :

Позашкільні освітні заклади:

Спеціальні навчальні заклади міста:

Меденицький професійний ліцей (з 2011 року) : https://sites.google.com/site/medenychipl/


Місцеве самоврядування[ред. | ред. код]

Систему органів місцевого самоврядування селища утворюють:

  • Меденицький селищний голова
  • Меденицька селищна рада
  • Виконавчий комітет Меденицької селищної ради


Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»., закони і підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на їх основі, а також акти органів місцевого самоврядування, що приймаються в рамках їх компетенції.

Процес створення територіальної громади[ред. | ред. код]

9 жовтня 2018 року Меденицька селищна громада офіційно звертається до Центральна виборча комісія із проханням призначити перші вибори до ОТГ в Дрогобицькому районі .

Меденицькій громаді вдалося згуртуватися, провести вибори до нової ради Меденицької об’єднаної територіальної громади. Подальша затримка призначення виборів унеможливить пepexід об’єднаних територіальних громад на прямі міжбюджетні відносини у 2019 році тa здійснення повноважень у сферах освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а це означає затримку розвитку як територіальної громади чи регioну, так і країни в цілому, посилення недовіри населення до представників органів місцевого самоврядування та державної влади - йдеться у тексті звернення.

Адже, відповідно до ст. 15 Закону України "Про місцеві вибори, перші місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 70 днів до дня їх проведення. Враховуючи норми бюджетного кодексу України, ЦВК повинна призначити вибори не пізніше 16 жовтня 2018 року.

У Меденицьку селищну об'єднану територіальну громаду крім Меденич увійшли ще чотири села. Про це йдеться у розпорядженні голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки №804/0/5-18 від 10 серпня. Документом затверджено висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Меденицької селищної ради, Опарівської сільської ради, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області "Про добровільне об’єднання територіальних громад" щодо добровільного об’єднання територіальних громад населених пунктів Дрогобицького районую.Так, у Меденицьку селищну об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Меденичі входять села Опори Опарівської сільської ради, села Летня, Коросниця, Рівне Летнянської сільської ради Дрогобицького району.

Отже , за інформацією Меденицької територіальної виборчої комісії та Дрогобицької районної адміністрації результати проведених виборів 23 грудня 2018 року виглядають наступним чином:

  • Новообраним та першим головою новоствореної Меденицької ОТГ стає чинний Меденицький селищний голова Шулак Володимир Володимирович, 1966 р.н. (висування

БПП «Солідарність»). За нього проголосували 1574 виборці (53,5%).

Стосовно депутатського складу нової ради то вона виглядатиме таким чином :

  1. ВО «Батьківщина» 11 депутатських мандатів (36,98% голосів виборців),
  2. БПП «Солідарність» – 9 депутатів (32,73%),3
  3. від партії «Укроп» – 3 (6,97%),4
  4. від партії «Самопоміч» – 1 (5,67%),5
  5. самовисуванець – 1 (4,76%).

В одному з виборчих округів депутат не обраний.

У голосуванні взяли участь 2942 особи (52,61% включених у списки виборців).


Підприємства, філії та установи[ред. | ред. код]

  • Релігійна громада храму Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви : http://b2btoday.com.ua/id/2514987
  • Релігійна громада храму Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України : http://b2btoday.com.ua/id/2546814

Символіка[ред. | ред. код]

Прапор Меденич: квадратне синє полотнище, на якому зображено 9 жовтих бджіл у три ряди 3 : 3 : 3. Вулики і бджоли вказують на назву селища, на поширені тут давніше бджолярські промисли, а також символізують працелюбність і добробут.[5]

Герб Меденич: у синьому полі три золоті пні-вулики, над ними 9 золотих бджіл. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення. Автор Гречило Андрій Богданович


Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Посли на Галицький сейм від Меденич[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Chwila. Львів, 10 вересня 1927 р., № 3045 (пол.)
  3. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542
  4. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
  5. У Мединичах на Дрогобиччині започаткують фестиваль меду
  6. Гуцал П. Мриц Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 404. — ISBN 978-966-528-318-8.
  7. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… С. 134.
  8. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… С. 193.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Андрощук О. В. Меденичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 577. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
  • Medenice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.) — S. 225—228. (пол.)
  • Василь Лаба / о. Михайло Олійник - Львів 2018 - с.144 " Історія селища Меденичі від найдавніших часів"


Посилання[ред. | ред. код]