Вулиця Братів Рогатинців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Братів Рогатинців
Львів
Вулиця Братів Рогатинців
Вулиця Братів Рогатинців
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь братів Юрія та Івана Рогатинців
Історичні відомості: колишні назви
Нова, Собєського, Кенігштрассе, Комсомольська
польського періоду (польською) Sobieskiego
радянського періоду (українською) Комсомольська
радянського періоду (російською) Комсомольская
Загальні відомості
Протяжність 375 м
Координати початку 49°50′23″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 24.030417° сх. д. / 49.83972; 24.030417
Координати кінця 49°50′27″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.840972° пн. ш. 24.035500° сх. д. / 49.840972; 24.035500
Поштові індекси 79008
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
зовнішні посилання
В проекті OpenStreetMap пошук в номінатім

Ву́лиця Браті́в Рогати́нців — вулиця в історичному центрі Львова (Галицький район). Пролягає від площі Адама Міцкевича до вулиці Підвальної. Прилучаються вулиці Кравецька, Галицька, Сербська, Архівна та площа Коліївщини.

Історія[ред.ред. код]

Вулицю було прокладено в кінці XVIII століття на місці розібраних міських фортифікацій. Вздовж нинішньої вулиці проходив Високий мур з вежами: Кожум'як, Золотарів, Гончарів, Котлярів, Порожня вежа, Жидівська і Шевська. Під нинішніми будинками парної сторони вулиці проходив Низький мур з бастіонами, побудованими у XV ст.

Австрійська влада почала розбирати міські укріплення вже в 1777 році, а в 1787 році було оголошено про розпродаж південної частини міських стін з вежами і прилеглих ділянок, що дало початок нинішній вулиці, яка в той час одержала назву Нова.

За два десятиліття паралельно до Нової проклали вулицю Валову. Одночасно, через сад Бернардинського монастиря, була продовжена вулиця Шкотська (нині — Сербська) до нинішньої площі Соборної.

Назви[ред.ред. код]

Забудова[ред.ред. код]

Вулиця забудована кам'яницями першої половини XIX століття у стилях класицизм, більшість з яких було пізніше перебудовано у стилі сецесії.

Примітні будівлі[ред.ред. код]

  • № 4, 5, 6, 7, 9, 11, 14, 15, 16, 18, 22, 28, 30, 39, 41 — пам'ятки архітектури місцевого значення.
  • № 6, будівля Галицького акціонерного купецького банку (1913–1916, архітектори Альфред Захаревич, Юзеф Сосновський і Ян Шульц), пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 7, пам'ятка архітектури місцевого значення, в минулому — редакція польської газети «Львів'янин» («Lwowianin»).
  • № 10, у минулому в будівлі діяло похоронне бюро Курковського, через що до 1960-х у Львові використовувався вислів «піти до Курковського», що означало «померти».
  • Залишки башти-бастіону під будинком № 32 — пам'ятка національного значення. Дім зведено у 19071908 роках за проектом Володимира Підгородецького.[1]
  • Під неіснуючим нині № 51 перебувала Велика міська синагога, знищена в 1941 році нацистами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 168. — ISBN 5-7745-0358-5.

Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]