Вулиця Братів Рогатинців
| Вулиця Братів Рогатинців Львів |
|
|---|---|
 Вулиця Братів Рогатинців |
|
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | братів Юрія та Івана Рогатинців |
| Історичні відомості: колишні назви | |
| Нова, Собєського, Кенігштрассе, Комсомольська | |
| польського періоду (польською) | Sobieskiego |
| радянського періоду (українською) | Комсомольська |
| радянського періоду (російською) | Комсомольская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 375 м |
| Координати початку | 49°50′23″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 24.030417° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′27″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.840972° пн. ш. 24.035500° сх. д. |
| Поштові індекси | 79008 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка |
| зовнішні посилання | |
| У проекті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
 Вулиця Братів Рогатинців у Вікісховищі |
|
Ву́лиця Браті́в Рогати́нців — вулиця в історичному центрі Львова (Галицький район). Пролягає від площі Адама Міцкевича до вулиці Підвальної. Прилучаються вулиці Кравецька, Галицька, Сербська, Архівна та площа Коліївщини.
Історія[ред. • ред. код]
Вулицю було прокладено в кінці XVIII століття на місці розібраних міських фортифікацій. Вздовж нинішньої вулиці проходив Високий мур з вежами: Кожум'як, Золотарів, Гончарів, Котлярів, Порожня вежа, Жидівська і Шевська. Під нинішніми будинками парної сторони вулиці проходив Низький мур з бастіонами, побудованими у XV ст.
Австрійська влада почала розбирати міські укріплення вже в 1777 році, а в 1787 році було оголошено про розпродаж південної частини міських стін з вежами і прилеглих ділянок, що дало початок нинішній вулиці, яка в той час одержала назву Нова.
За два десятиліття паралельно до Нової проклали вулицю Валову. Одночасно, через сад Бернардинського монастиря, була продовжена вулиця Шкотська (нині — Сербська) до нинішньої площі Соборної.
Назви[ред. • ред. код]
- З 1795 року — Нова вулиця.
- З 1871 — вулиця Собєського на честь Яна III Собеського (1674–1696).
- З листопада 1941 року по липень 1944 року — Кенігштрассе (Königstraße, Королівська вулиця).
- З 1946 — вулиця Комсомольська на честь молодіжної комуністичної організації.
- З 1991 року — вулиця Братів Рогатинців на честь Юрія та Івана з Рогатина, багатих православних руських міщан, які в XVI столітті були активними діячами Львівського Ставропігійського братства, дбали про культуру й освіту руської (української) громади міста.
Забудова[ред. • ред. код]
Вулиця забудована кам'яницями першої половини XIX століття у стилях класицизм, більшість з яких було пізніше перебудовано у стилі сецесії.
Примітні будівлі[ред. • ред. код]
- № 4, 5, 6, 7, 9, 11, 14, 15, 16, 18, 22, 28, 30, 39, 41 — пам'ятки архітектури місцевого значення.
- № 6, будівля Галицького акціонерного купецького банку (1913–1916, архітектори Альфред Захаревич, Юзеф Сосновський і Ян Шульц), пам'ятка архітектури місцевого значення.
- № 7, пам'ятка архітектури місцевого значення, в минулому — редакція польської газети «Львів'янин» («Lwowianin»).
- № 10, у минулому в будівлі діяло похоронне бюро Курковського, через що до 1960-х у Львові використовувався вислів «піти до Курковського», що означало «померти».
- Залишки башти-бастіону під будинком № 32 — пам'ятка національного значення. Дім зведено у 1907—1908 роках за проектом Володимира Підгородецького.[1]
- Під неіснуючим нині № 51 перебувала Велика міська синагога, знищена в 1941 році нацистами.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 168. — ISBN 5-7745-0358-5.
Посилання[ред. • ред. код]
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 10. — ISBN 966-603-115-9.
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 45-46. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. Братів Рогатинців вулиця // Енциклопедія Львова: в 2 т. / Під ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів: «Літопис», 2007. —656 с. — Т. 1. — ISBN 966-7007-68-8.
Посилання[ред. • ред. код]
|
||||||||||||||
