Маркін Володимир Іванович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Володимир Маркін | |
|---|---|
.jpg) | |
 Перший заступник генерального директора ПАТ «Русгідро» | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 12 жовтня 2016 |
 Керівник управління взаємодії із засобами масової інформації Слідчого комітету Російської Федерації | |
| 13 вересня 2007 — 6 жовтня 2016 | |
| Президент |
Дмитро Медведєв Володимир Путін |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Світлана Петренко |
| Народився |
23 листопада 1956 Челябінськ, СРСР |
| Помер |
12 жовтня 2021 (64 роки) Москва, Росія |
| Похований | Троєкуровське кладовище |
| Відомий як | журналіст, політик |
| Місце роботи | Слідчий комітет Російської Федерації |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Національність | росіянин |
| Освіта |
Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (факультет журналістики МДУ) |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ (1985) |
| Професія | юрист |
| Звання |
 Державний радник юстиції 3 класу |
| Нагороди |
 |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Володимир Іванович Маркін (23 листопада 1956, Челябінськ, — 12 жовтня 2021, Москва) — російський юрист. Перший заступник генерального директора ПАТ «Русгідро» з 12 жовтня 2016 року.[1]
Керівник управління взаємодії із засобами масової інформації Слідчого комітету Російської Федерації (2007 — 2016). Державний радник юстиції 3 класу. Генерал-майор юстиції[2][3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1956 року в Челябінську.
- 1985 — закінчив факультет журналістики МДУ ім. Ломоносова[4].
- 1985—1986 — кореспондент газети «Вечірній Челябінськ»
- 1986 — переїхав до Москви, більше п'яти років вів на Всесоюзному радіо програми «Час, події, люди» і «Людина і закон».
- 1991 — перейшов на Центральне телебачення СРСР, протягом шести років був автором і ведучим телепрограм, у тому числі ток-шоу «Кар'єра».
- 1997—2000 — працював у громадських та державних структурах: виконував обов'язки директора зі зв'язків з громадськістю міжнародного фонду «Реформа», був першим заступником міністра друку та інформації Московської області.
- 2001 — повернувся на телебачення як продюсер. Спочатку продюсував інформаційне мовлення НТВ, потім — на телеканалі «Росія».
- 2004—2007 — директор зі зв'язків з громадськістю Фонду інтелектуальних технологій (Росія).
- 13 вересня 2007 — керівник Управління взаємодії зі ЗМІ Слідчого комітету при прокуратурі РФ.
- З січня 2011 за 6 жовтня 2016 — керівник Управління взаємодії зі ЗМІ Слідчого комітету РФ[5].
- 21 вересня 2016 року подав рапорт на звільнення з посади керівника управління взаємодії із засобами масової інформації СК Росії за власним бажанням[6].
- 6 жовтня 2016 року Президент Росії прийняв відставку Маркіна[7]. Звільнення було ініційовано самим Маркіним, після чого Олександр Бастрикін включив його до складу Громадської ради при СК Росії[8]
- 12 жовтня 2016 року став першим заступником генерального директора ПАТ «Русгідро». Керівник комітету РФС з безпеки і роботи з уболівальниками.
- Помер у Москві 12 жовтня 2021 року після тривалої хвороби[9].
Освіта[ред. | ред. код]
- 1985 — факультет журналістики МДУ.
- 2009 — заочно закінчив юридичний факультет Інституту економіки та культури (Москва) за спеціальністю юриспруденція.
- 2011 — генеральною прокуратурою були виявлені факти численних порушень в цьому інституті. Рособрнагляд позбавив навчальний заклад ліцензії на 6 місяців і анулював диплом Маркіна 9 вересня 2011.
- За підсумками перевірки 28 грудня 2011 Рособрнадзор відновив ліцензії Інституту економіки і культури, а диплом Маркіна був визнаний легітимним[10].
Коментар[ред. | ред. код]
2 вересня 2015 року прокоментував повідомлення Державного Департаменту США щодо вимоги звільнити українку Надію Савченко, яку було обвинувачено в Росії у причетності до загибелі журналістів ВГТРК, а саме: "Як вони збираються це робити: спецназ пришлють, або суд будуть шантажувати? Розсмішили… ".[11]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маркін Володимир Іванович |
- ↑ ПАТ «Русгідро». На черговому засіданні Ради директорів Русгідро. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Руководителю Управления по взаимодействию со СМИ Владимиру Маркину присвоили звание государственного советника юстиции 3 класса [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] // НТВ
- ↑ УКАЗ Президента РФ от 20.06.2011 N 818[недоступне посилання з липня 2019] // Kremlin.ru
- ↑ Маркин Владимир Иванович (рос.). Коммерсантъ. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - ↑ Маркин, Владимир // Лентапедия. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Володимир Маркін подав у відставку — Російська газета. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 18 листопада 2018.
- ↑ Офіційний інтернет-портал правової інформації. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
- ↑ Бастрикін, Олександр (21 липня 2017). Громадська рада при СК России. Слідчий комітет Російської Федерації. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Умер бывший представитель Следственного комитета Владимир Маркин. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Спикера СК разжаловали из юристов [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Утро. — 1.11.2011.
- ↑ Маркін в твіттері грубо відповів Держдепу США. http://ukranews.com. Українські Новини. 02.09.2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015.
|
