Мері Робінсон
Мері Робінсон Máire Mhic Róibín | ||
Мері Робінсон на нагородженні Президентською медаллю Свободи, 2009 | ||
| ||
---|---|---|
3 вересня 1990 — 12 вересня 1997 | ||
Попередник: | Патрик Гіллері | |
Спадкоємець: | Мері Макеліс | |
Ім'я при народженні: | англ. Mary Therese Winifred Bourke | |
Народження: |
21 травня 1944 (80 років) Балліна, Мейо, Ірландія | |
Країна: | Ірландія | |
Релігія: | католицтво | |
Освіта: | Триніті-коледж, Гарвардська школа права, Колумбійський університет і Mount Anville Secondary Schoold | |
Партія: | Лейбористська партія (Ірландія) | |
Шлюб: | Ніколас Робінсон | |
Діти: | 3 | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Мері Тереза Вінфред Робінсон (ірл. Máire Mhic Róibín, англ. Mary Robinson; нар. 21 травня 1944) — перша жінка-президент Ірландії з 1990 до 1997 року. Із 1997 по 2002 займала пост Верховного комісара ООН з прав людини.
Мері Робінсон (до шлюбу — Бурк) народилася 21 травня 1944 в ірландському містечку Балліна[1], графство Мейо у сім'ї лікарів. Родина Бурк є досить стародавньою; багато її предків зробили гарну політичну кар'єру. У 1967 році дівчина закінчила Триніті Коледж у Дубліні та отримала ступінь бакалавра. Згодом вивчала право у Гарвардському університеті. Із 1969 по 1975 роки вона була професором із конституційного та кримінального права Триніті-коледжу[1].
1970 року Мері одружилася із Ніколасом Робінсоном. Шлюб із протестантом викликав скандал у її сім'ї, який, проте вдалось загасити[2].
У період з 1969 по 1989 рік Робінсон була незалежним сенатором. Із 1973 по 1989 — членом Об'єднаного парламентського комітету Ірландії із вторинного законодавства Європейської спільноти, з 1977 до 1987 року — Головою підкомітету Парламенту з соціальних питань, а дві роки від 1987 до 1989 — Головою підкомітету Парламенту із правових питань.
1990 року Мері Робінсон була обрана Президентом Ірландії. За словами самої Робінсон, обрання жінки Президентом ніхто не очікував[3]. Інавгурація пройшла 3 грудня 1990. Нова Президент була досить популярною в народі. Зокрема, Мері Робінсон змінила ірландсько-британські відносини, ставши першим ірландським президентом, що навідав королеву Єлизавету у Букінгемському палаці. Також Робінсон велику увагу звертала на ірландських іммігрантів, що виїхали із країни.
У 1997 році Мері Робінсон дотерміново полишила посаду Президента Ірландії, щоб обійняти пост Верховного комісара ООН з прав людини[3]. Після завершення терміну перебування на посаді у 2002 році викладала в Дублінському університеті, де завідувала кафедрою. Згодом зайнялася власними проектами. Зараз є почесним членом Оксфам і членом Тристоронньої комісії.
В липні 2009 року Мері Робінсон була нагороджена Президентською медаллю Свободи, яку вручав Барак Обама[4].
- ↑ а б Мэри Робинсон — биографические сведения [Архівовано 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Mary Robinson: The Woman, the Politics and the Presidency by John Horgan (ISBN 978-0-86278-540-6), ст. 33 (англ.)
- ↑ а б Мэри Робинсон: Изменить курс и жить достойно [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ President Obama Names Medal of Freedom Recipients [Архівовано 1 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Робінсон // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Народились 21 травня
- Народились 1944
- Випускники Триніті-коледжу (Дублін)
- Випускники Гарвардської школи права
- Випускники Колумбійського університету
- Нагороджені орденом Томаша Масарика
- Нагороджені Президентською медаллю Свободи
- Лауреати премії Еразма
- Відзначені міжконфесійною нагородою Джеймса Паркса Мортона
- Нагороджені медаллю миру імені Отто Гана
- Почесні доктори Женевського університету
- Члени Королівського товариства Единбурга
- Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)
- Почесні доктори Університету Маямі
- Лауреати премії Соннінга
- Лауреати премії принцеси Астурійської
- Лауреати Сіднейської премії миру
- Президенти Ірландії
- Жінки — глави держав