Мориніт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Мориніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Mori[3] |
| Хімічна формула | NaCa₂Al₂(PO₄)₂(OH)F₄·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DM.05 |
| Dana 8 | 42.4.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | винно-червоний або білий |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Спайність | по (100) ясна |
| Густина | 2,94 |
| Розчинність | у кислотах не розчиняється |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | людина |
 Мориніт у Вікісховищі | |
Морині́т (рос. моринит; англ. morinite; нім. Morinit m) — мінерал, кислий водний флуорофосфат натрію, кальцію й алюмінію.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Na2Ca4Al4 [F6 | О2 | (РО4)4]•5H2O.
Містить (%): Na2O — 6,99; CaO — 13,54; Al2O3 — 17,27; F — 12,87; P2O5 — 32,06; H2O — 17,27.
Сингонія моноклінна.
Утворює таблитчасті маси.
Спайність по (100) ясна.
Густина 2,94.
Твердість 4.
Колір винно-червоний або білий.
У кислотах не розчиняється.
Екзогенний продукт вивітрювання амблігоніту.
Зустрічається разом з ін. фосфатами в олов'яних рудах Монтебраза (Франція), Віїтаніемі (Фінляндія), у Казахстані.
За прізв. М. Моріно (М. Morineau), A. Lacroix, 1891. (Е. А. Моріно, директор олов'яних шахт, Монтебре, Франція, який постачав перші зразки)[4]
Синоніми: єжекіт.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1967. — Vol. 36, Iss. 277. — P. 131–136, 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1967.036.277.20
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Morinite (PDF). rruff.info (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2016. Процитовано 12 вересня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мориніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мориніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Morinite Webmin [Архівовано 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
