Мустафа Фахмі-паша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мустафа Фахмі-паша
араб. مصطفى فهمي باشا
Мустафа Фахмі-паша
Мустафа Фахмі-паша
Прапор
Прапор
11-й Прем'єр-міністр Єгипту
12 травня 1891 — 15 січня 1893 року
Монарх: Тауфік
Попередник: Рияд Паша
Наступник: Хусейн Фахрі-паша
Прапор
Прапор
15-й Прем'єр-міністр Єгипту
12 листопада 1895 — 12 листопада 1908 року
Монарх: Аббас II
Попередник: Нубар-паша
Наступник: Бутрос Ґалі
 
Народження: 1840(1840)
Алжир
Смерть: 13 вересня 1914(1914-09-13)
Каїр, Єгипет
Країна: Єгипет
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Єгипетська військова академіяd
Діти: Сафія Заглул
 
Військова служба
Приналежність: Збройні сили Єгипту
Звання: Генерал-лейтенант

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мустафа Фахмі-паша (араб. مصطفى فهمي باشا‎; 1840 — 13 вересня 1914) — єгипетський політичний діяч, міністр різних урядів та двічі прем'єр-міністр Єгипту.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Алжирі 1840 року у турецькій родині. Його батько був полковником[1]. Освіту здобув у військовій академії[1].

В єгипетській армії дослужився до звання генерал-лейтенанта. Після звільнення з лав Збройних сил обіймав посади губернатора різних єгипетських провінцій, у тому числі Каїра та Порт-Саїда[1]. 1879 року отримав пост міністра громадських робіт. Після цього обіймав різні міністерські посади: міністра закордонних справ, міністра юстиції, міністра фінансів, міністра внутрішніх справ (тричі), а також військового та морського міністра (двічі)[1].

Вперше був призначений на пост прем'єр-міністра 12 травня 1891, замінивши на тій посаді Рияда Пашу[2][3]. Обіймав посаду близько двох років, після чого Аббас II звільнив його[4]. Фахмі отримав пост глави уряду вдруге у листопаді 1895 року, замінивши Нубара-пашу[3].

Родина[ред. | ред. код]

Дочка Фахмі Сафія була політичною активісткою та громадською діячкою[5]. Вона вийшла заміж за Саада Заглула 1896 року[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Arthur Goldschmidt (2000). Biographical Dictionary of Modern Egypt. Lynne Rienner Publishers. с. 51. ISBN 978-1-55587-229-8. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.
  2. M. W. Daly (10 грудня 1998). The Cambridge History of Egypt. Cambridge University Press. с. 241. ISBN 978-0-521-47211-1. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 грудня 2015.
  3. а б Egypt Prime Ministers. World Statesmen. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 20 грудня 2015.
  4. Mounah Abdallah Khouri (1971). Poetry and the Making of Modern Egypt: 1882-1922. Brill Archive. с. 47. GGKEY:3JPP2EBRNW3. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 20 грудня 2015.
  5. Ahmed Zaki Osman (8 березня 2012). Women's movement: A look back, and forward. Egypt Independent. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 20 грудня 2015.
  6. Steven A. Cook (1 вересня 2011). The Struggle for Egypt: From Nasser to Tahrir Square. Oxford University Press. с. 32. ISBN 978-0-19-979532-1. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 20 грудня 2015.
  7. Albert Hourani (1962). Arabic Thought in the Liberal Age, 1798-1939. London: Oxford University Press. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.