Очікує на перевірку

Міхаель Кречмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель Кречмер
нім. Michael Kretschmer
 
Народження: 7 травня 1975(1975-05-07)[1][2][3] (49 років)
Герліц[3]
Країна: Німеччина
Релігія: євангелічна церкваd[4][3]
Освіта: Дрезденський університет прикладних наукd (2002)[3] і Дрезденський технічний університет
Партія: Християнсько-демократичний союз[3]
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мі́хаель Кре́чмер (нім. Michael Kretschmer; нар. 7 травня 1975, Герліц, НДР) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017), прихильник співпраці з Росією.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1991 році закінчив середню школу Герліца, у 1995 — пройшов курс навчання роботі із офісним електронним обладнанням, у 1998 році закінчив Школу додаткової освіти, у 2002 році отримав диплом інженера-економіста в Університеті прикладних наук в Дрездені[5].

З 2002 по 2017 роки — депутат Бундестагу. 1 грудня 2004 року став тимчасово виконуючим обов'язки генерального секретаря саксонського відділення Християнсько-демократичного союзу, 23 квітня 2005 року обійняв цю посаду на постійній основі. З 2009 по 2017 роки очолював партійну фракцію в Бундестазі. 9 грудня 2017 року обраний головою саксонської організації ХДС[6].

У вересні 2017 року на федеральних парламентських виборах до Бундестагу у виборчому окрузі району Герліц (Саксонія) поступився на виборах представнику партії АдН Тіно Хрупаллу.

Прем'єр-міністр Саксонії

[ред. | ред. код]

18 жовтня 2017 року Станіслав Тілліх оголосив про свою відставку з посади голови Саксонії та запропонував Кречмеру замінити його[7][8].

На голосуванні 13 грудня 2017 року 69 зі 122 депутатів саксонського ландтагу проголосували за затвердження Кречмера на посаді прем'єр-міністра.

28 серпня 2022 року посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, що скасував запрошення прем'єра Саксонії до України через його заклики про замороження війни та переговорів з Путіним[9].

У січні 2023 Кречмер висловився за ремонт газопроводу Північний потік та відновлення поставок російського газу[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б в г д https://www.bundesrat.de/SharedDocs/personen/DE/laender/sn/kretschmer-michael.html
  4. ↑ http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/K/kretschmer_michael/258576
  5. ↑ Michael Kretschmer. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  6. ↑ Michael Kretschmer. Handelsblatt.com (німецькою) . Handelsblatt. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  7. ↑ Merkel Ally Resigns as Saxony’s Leader After Losses to AfD. Bloomberg.com (англійською) . Bloomberg. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  8. ↑ Michael Kretschmer – vom Wahlverlierer zum Parteikapitän. Lvz.de (німецькою) . Leipziger Volkszeitung. 10 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  9. ↑ Мельник заявив прем'єру Саксонії, що на нього більше не чекають в Україні. Українська правда. 28 серпня 2022.
  10. ↑ Прем’єр Саксонії вимагає ремонту "Північного потоку" і не виключає поставок російського газу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхаель_Кречмер&oldid=43447387