Надточій Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Надточій
Народження14 січня 1922(1922-01-14)
Гришино
Смерть1 серпня 1983(1983-08-01) (61 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБерковецьке кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військстрілецькі війська
ПартіяКПРС
Звання Лейтенант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Іван Іванович Надточій (14 січня 1923, Гришино — 1 серпня 1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1922 року в селищі Гришиному (нині місто Покровськ Донецької області) в родині робітника. Українець. Закінчив неповну середню школу. Працював токарем в селищі Межовому Дніпропетровської області.

У червні 1941 року призваний до лав Червоної Армії і направлений на фронт. Бойове хрещення прийняв у боях під Смоленськом, потім служив в авіаційній частині техніком з ремонту літаків. У 1943 році закінчив Харківське військово-політичне училище, евакуйоване в місто Ташкент. Член ВКП (б) з 1943 року. У боях німецько-радянської війни з літа 1943 року.

4 жовтня 1943 року комсорг батальйону 1131-го стрілецького полку (337-ї стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту) лейтенант І. І. Надточій при штурмі висоти на Букринському плацдармі замінив вибулого з строю командира взводу. Взвод опанував висотою, протягом доби відбив кілька атак противника. І. І. Надточій грамотно розподілив сили для оборони, віддавав команди, підтримував бійців, інколи сам вів їх в контратаку. Був поранений, але не залишив поле бою до підходу основних сил.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Івану Івановичу Надточію присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3589).

Після закінчення війни — в запасі. Жив і працював у Києві.

Помер 1 серпня 1983 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 93).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои и подвиги. — Кн. 7. — М. : Воениздат, 1981. (рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Т. 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
  • Золотые Звёзды. — Днепропетровск : Промінь, 1967. (рос.)
  • И генерал, и рядовой. Днепропетровск : Промінь, 1983. (рос.)
  • Рощин И. И., Белодед А. В. Золотые Звезды комсоргов. — М., 1977. (рос.)