Нива-2
 | |||
| Повна назва | Професіональний футбольний клуб «Нива-2» Вінниця | ||
| Засновано | 1965 | ||
| Населений пункт | Вінниця,  Україна
| ||
| Стадіон | Центральний міський | ||
| Вміщує | 24 000 | ||
| Власник | ФК «Нива» | ||
| Президент | Артур Загорулько
| ||
| Головний тренер | Петро Анісім
| ||
| Ліга | не виступає | ||
| 2021/22 | 7-ме (чемп. області) | ||
| |||
«Ни́ва-2» (назва у 1960-х — «Локомотив-д», у 1999/2000 — «Нива») — український футбольний клуб з міста Вінниці, фарм-клуб вінницької «Ниви». Заснований у 1965 році для виступів у турнірі дублерів другої групи класу «А» чемпіонату СРСР. За часів незалежності двічі виступав у другій лізі: у сезоні 1999/2000 команда посіла останнє місце в групі «А» та втратила професіональний статус, а в сезоні 2005/2006 команда знялася зі змагань в групі «Б» після першого туру. Відтоді час від часу виступає в чемпіонаті Вінницької області та інших аматорських змаганнях.
Історія[ред. | ред. код]
Команда була створена 1965 року під назвою «Локомотив-д» для виступів у турнірах дублерів. З виходом у сезоні 1964 вінницької «Ниви» (яка тоді мала назву «Локомотив») до другої групи класу «А» (другої за силою ліги) виникла потреба утворити другу команду, оскільки на той час у другій групі класу «А» поряд з турнірами для основних складів проводилися також змагання серед дублерів. Дебют «Локомотива-д» відбувся в сезоні 1965, коли команда посіла 6-те місце з 16 команд своєї підгрупи. Цей результат став найкращим досягненням команди за радянських часів: у 1966—1968 роках вінничани посідали місця у нижній частині турнірної таблиці. У сезоні 1969 року турнір дублерів проводився лише в першій групі класу «А» (найвищій лізі), відтак «Локомотив-д» припинив виступи в національних змаганнях.
Зі здобуттям Україною незалежності «Нива» знову отримала другу команду. Спочатку фарм-клубом «Ниви» був вінницький «Хімік», який виступав під назвою «Хімік-Нива-2», а згодом ним стала «Нива» (Бершадь)[1].
Уперше про створення власного фарм-клубу керівництво «Ниви» наприкінці 1998 року, коли керівництво команди вирішило сформувати чітку структуру «ДЮСШ — інтернат — фарм-клуб — основна команда»[2]. У квітні 1999 року «Нива» змінила назву на ФК «Вінниця», і вже влітку фарм-клуб був заявлений до другої ліги під назвою «Нива». Тренером нової команди став Юрій Ковба.
На професіональному рівні «Нива» дебютувала 2 серпня 1999 року у виїзному матчі проти «Буковини» (поразка 1:0), а в наступному турі команда здобула перше очко (8 серпня, домашня нічия 0:0 в матчі проти «Цементника-Хорди» з Миколаєва на Львівщині). Ще за тиждень, 14 серпня, вінничани забили перший гол (Володимир Сизончик, виїзна поразка 4:1 від «Газовика»), а в четвертому турі «Нива» здобула першу перемогу (22 серпня, домашня перемога 2:0 над «Динамо-3»). 18 серпня команда мала стартувати в 1/32 фіналу Кубку другої ліги, однак рівненський «Верес» не з'явився на матч, і «Нива» автоматично пройшла до наступного етапу. В 1/16 фіналу вінничани припинили боротьбу, поступившись малинському «Папірнику» (0:0 вдома та 2:1 на виїзді). За підсумками сезону «Нива» виграла лише в трьох матчах другої ліги, набрала 16 очок у 30 матчах чемпіонату та посіла останнє місце в групі «А», втративши професіональний статус.
У 2005 році команда знову з'явилася на професіональному рівні: влітку «Нива-2» була заявлена до другої ліги (група «Б») чемпіонату України. Однак того ж літа основна команда «Ниви» припинила участь у змаганнях через скрутний фінансовий стан, а її місце зайняв ФК «Бершадь». Однак команда «Нива-2» так і не була сформована й існувала лише на папері[3]. Формально «Нива-2» провела один матч — 6 серпня 2005 на виїзді проти криворізького «Гірника» — на який вінничани не з'явилися та отримали технічну поразку[4]. Після першого туру керівництво клубу ФК «Бершадь», який зайняв місце «Ниви» в першій лізі, звернулося з проханням про зняття «Ниви-2» зі змагань, що і було зроблено. Результат єдиного матчу «Ниви-2» був анульований[5].
З поверненням «Ниви» на професійний рівень була відновлена й друга команда, яка стала виступати в чемпіонаті області. У сезоні 2008—2009 «Нива-2» посіла місце команди «Нива-Світанок» у вищій лізі чемпіонату області[6]. Втім, команда, яку очолював Олег Шумовицький, виступила невдало, посівши останнє, 18-те, місце[7]. За підсумками сезону «Нива-2» припинила своє існування, а новим фарм-клубом «Ниви» у чемпіонаті області став клуб «КФКС-Нива-2».
У 2019 команду було відроджено за підтримки голови Вінницької обласної асоціації футболу Ірека (Ігоря) Гатаулліна, і вона одразу була заявлена на кубок області. Основу дубля «Ниви» склали випускники футбольних шкіл Вінниці[8], зокрема, ДЮСШ Блохіна-Бєланова, «Прем'єр-Нива» та «Темп». У сезоні 2019/20 «Нива-2» заявилася до юніорського чемпіонату ПФЛ U-19, завершила перше коло лідером своєї групи[9], але змагання не відновилися навесні через пандемію Covid-19. Після двох сезонів у першості U-19 влітку 2021 команда повернулася до чемпіонату області[10], у незавершеному через російське вторгнення сезоні 2021/22 «Нива-2» посіла 7-ме місце з восьми команд. Узимку 2022/23 дублери «Ниви» виступали в чемпіонаті Вінницької області з футзалу під керівництвом Петра Анісіма[11].
Стадіони[ред. | ред. код]
На професіональному рівні команда проводила домашні матчі на трьох стадіонах: Центральному міському, ЦПКіВ та «Хіміку».
Команда розпочала виступи влітку 1999 року на стадіоні Центрального парку культури і відпочинку (2076[12] місць), на якому провела 5 матчів чемпіонату та матч Кубку другої ліги. Середня відвідуваність матчів на цьому стадіоні склала 1050 глядачів. Останні матчі кожного з кіл (останній матч першого кола в листопаді та два останні матчі першого кола в червні) пройшли на стадіоні «Хімік», середня відвідуваність на якому складала 267 глядачів. Решту 7 матчів чемпіонату (зокрема, й всю весняну частину) команда зіграла на Центральному міському стадіоні (24 000 місць) — домашньому стадіоні вінницької «Ниви» (у 1999—2003 роках носила назва ФК «Вінниця»). Середня відвідуваність матчів клубу на головному стадіоні міста — 571 глядач.
Усі сезони[ред. | ред. код]
За радянських часів[ред. | ред. код]
| Сезон | Чемпіонат | Кубок | Примітка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Місце | І | В | Н | П | М | О | Етап | І | В | Н | П | М | О | ||
| 1965 | Дублери, 2 гр. кл. А 1 підгрупа |
6 з 16 | 30 | 12 | 10 | 8 | 30−26 | 34 | — | — | — | — | — | — | — | |
| 1966 | Дублери, 2 гр. кл. А 2 підгрупа |
11 з 18 | 34 | ? | ? | ? | ?−? | ? | — | — | — | — | — | — | — | |
| 1967 | Дублери, 2 гр. кл. А 2 підгрупа |
16 з 20 | 38 | ? | ? | ? | ?−? | ? | — | — | — | — | — | — | — | |
| 1968 | Дублери, 2 гр. кл. А 1 підгрупа |
13 з 21 | 40 | ? | ? | ? | ?−? | ? | — | — | — | — | — | — | — | |
| Всього | Друга | 4 сезони | 142 | ? | ? | ? | ?−? | ? | — | — | — | — | — | — | — | |
За перемогу команда отримувала два очки[13][14].
У незалежній Україні[ред. | ред. код]
| Сезон | Чемпіонат | Кубок | Примітка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Місце | І | В | Н | П | М | О | Етап | І | В | Н | П | М | О | ||
| 1999/2000 | Друга Група А |
16 з 16 |
30 | 3 | 7 | 20 | 22−66 | 16 | — | — | — | — | — | — | — | |
| 2005/06 | Друга Група Б |
16 з 16 |
0 | 0 | 0 | 0 | 0−0 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | Знята зі змагань після першого туру |
| Всього | Друга | 2 сезони | 30 | 3 | 7 | 20 | 22−66 | 16 | — | — | — | — | — | — | — | |
Гравці[ред. | ред. код]
На професіональному рівні[ред. | ред. код]
Значна частина гравців клубу паралельно з грою за команду в 1999—2000 роках виступали за ФК «Вінниця» (назва сучасного ФК «Нива» у 1999—2003 роках):
- Артур Бузіла, Валентин Вишталюк, Олександр Гайдаржи, Тарас Гамарник, Сергій Панченко, Володимир Сизончик та Володимир Яремко провели більшість матчів сезону в ФК «Вінниця» та лише епізодично виступали за «Ниву»;
- Віталій Поплавський, Ігор Ляхович, Олег Шумовицький, навпаки, провели більшість матчів за «Ниву» та лише епізодично виступали за ФК «Вінниця»;
- Андрій Вертетинський та Олександр Трапля були гравцями основного складу «Ниви» та виходили на заміну в складі ФК «Вінниця».
Повний список гравців, які виступали за клуб на професіональному рівні:
Відомі гравці[ред. | ред. код]
Низка гравців, що виступали за клуб за часів незалежності, грали у найвищих лігах України та інших держав, зокрема:
- Петро Анісім — після виступів за клуб грав у Прем'єр-лізі Казахстану за «Атирау», «Жетису», «Тараз» та «Екібастуз».
- Артур Бузіла — після виступів за клуб грав у азербайджанській Прем'єр-лізі за «Карат» (Баку).
- Андрій Веретинський — після виступів за клуб грав у вищій лізі Білорусі в складі «Ведрича-97» (Речиця).
- Олег Веретинський — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Валентин Вишталюк — після виступів за клуб грав у Національному дивізіоні Молдови за «Ністру» (Атаки), в азербайджанській Прем'єр-лізі за «МКТ-Араз» (Імішлі) та вищій лізі Узбекистану за «Кизилкум» (Зарафшан).
- Ігор Коваль — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Юрій Леонідов — мав досвід виступів у вищій лізі в складі запорізького «Металурга».
- Сергій Панченко — після виступів за клуб грав у вищій лізі Білорусі в складі «Локомотива» (Вітебськ).
- Сергій Підвальний — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Олег Шикір — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Володимир Яремко — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви» та київського ЦСКА та в Словацькій Суперлізі в складі «Хемлона» (Гуменне), а після виступів за клуб грав у Прем'єр-лізі Казахстану за «Ордабаси» (Шимкент).
Серед гравців, які грали в складі команди «Локомотив-д» за радянських часів (1965—68 роки), також були такі, що виступали в клубах вищої ліги СРСР[15]:
- Микола Артюх — після виступів за «Локомотив-д» грав за дніпропетровський «Дніпро».
- Василь Босий — після виступів за «Локомотив-д» грав за одеський «Чорноморець».
- Василь Мідес — після виступів за «Локомотив-д» грав за донецький «Шахтар».
- Володимир Поліканов — мав досвід виступів за московський «Спартак».
- Тарас Примак — мав досвід виступів за харківський «Авангард» та київське «Динамо».
- Валентин Трояновський — мав досвід виступів за київське «Динамо», а після виступів за «Локомотив-д» грав за одеський «Чорноморець».
Рекорди[ред. | ред. код]
- Найбільша перемога в чемпіонаті — 2—0 («Динамо-3» (Київ), 22 серпня 1999 року, Вінниця).
- Найбільша поразка в чемпіонаті — 6—0 («Галичина» (Дрогобич), 26 вересня 1999 року, Дрогобич); 0—6 («Буковина» (Чернівці), 25 червня 2000 року, Вінниця).
- Найвища відвідуваність домашнього матчу — 1500 («Динамо-3», 22 серпня 1999).
- Середня відвідуваність домашніх матчів — 667 (сезон 1999/2000).
- Найнижча відвідуваність домашнього матчу — 200 («Газовик» (Комарно), 17 червня 2000, та «Буковина» (Чернівці), 25 червня 2000).
- Найбільше матчів у чемпіонатах України — Віталій Поплавський та Олег Шикір (по 27 матчів).
- Найкращий бомбардир у чемпіонатах України — Віталій Поплавський та Володимир Троян (по 5 голів).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Нива» (Бершадь) (2) (рос.). Исторический сайт винницкого футбола. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Коляда А. «Нива»: перемены начались (рос.). Команда. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Фавориты и аутсайдеры (рос.). Николаевские новости. 22.08.2005. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Постанова Бюро ПФЛ України від 16 серпня 2005 р. Професіональна футбольна ліга України. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Постанова Бюро ПФЛ України від 18 серпня 2005 р. Професіональна футбольна ліга України. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Рекало О. (31.07.2008). Олег Караванський: Переграти "Ниву" буде дуже складно!. Вболівальник. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Чемпіонат Вінницької області 2008/2009. Вища ліга. Яготин спортивний. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Михайлів Є. (19 березня 2019). Створена команда «Нива-2». 20 хвилин Вінниця. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ «Нива-2» – лідер чемпіонату України. Моя Вінниця. 11 листопада 2019. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ “Нива-2” виступатиме у чемпіонаті Вінницької області з футболу. Місто. 23 серпня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ "Нива-2" перемогами стартувала в Чемпіонаті Вінницької області з футзалу. Віта ТБ. 10 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ Міська дитячо-юнацька спортивна школа № 1. Вінницька міська рада. 21.03.2013. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ 1965. Класс «А». Вторая группа. Дубль. (рос.). Луганск. Наш футбол. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Локомотив-д Винница (рос.). Footboom. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Игроки команды "Локомотив-д" (Винница) (рос.). Footboom. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Футбол в Украине 1999—2000. Статистический ежегодник. Выпуск 9 / Составитель: Ландер Ю. С. — Харьков, 2000. — С. 12—15, 100—136 (рос.)