Дніпро (Дніпропетровськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Про поточний чемпіонат див. статтю Сезон ФК «Дніпро» (Дніпропетровськ) 2013—2014
«Дніпро» Дніпропетровськ
Fcdniprologonew.png
Повна назва ФК «Дніпро» Дніпропетровськ
Прізвисько Дніпряни, синьо-біло-блакитні
Рік заснування 1918
Місто Дніпропетровськ, Україна
Стадіон «Дніпро-Арена»
Вміщує 31 003
Президент Україна Ігор Коломойський
Головний тренер Іспанія Хуанде Рамос
Ліга Прем'єр-ліга
2012-13 4
Домашня
Виїзна
Запасна

«Дніпро́» — український футбольний клуб з Дніпропетровська. Виступає у прем'єр-лізі. Заснований у 1918 році.

Генеральний директор — Андрій Стеценко, головний тренер — Хуанде Рамос.

Історія[ред.ред. код]

Колишні назви

  • 1918-1926: «БРІТ» (Брянський робітничий індустріальний технікум)
  • 1927-1935: «Петровець»
  • 1936-1948: «Сталь»
  • 1949-1961: «Металург»
  • 1961-дотепер: «Дніпро»

Датою заснування команди є 1918 рік. Саме тоді з'явилася перша команда на заводі імені Петровського за назвою «БРІТ» (Брянський робітничий індустріальний технікум).

З початком громадянської війни команда, природно, перестала існувати, але потім вона відродилася при ФЗУ (фабрично-заводському училищі) при заводі, а незабаром повністю перейшла під опіку заводу. Крім того, заводчани знову відновили свою участь у першості міста, а з наступного, 1926 року, знайшли й нову назву — «Петровець».

1936 рік став переломним роком в історії всього футболу країни. Було ухвалено рішення проводити першість СРСР серед клубних команд. Команда заводу ім. Петровського, яка з цього року отримала назву «Сталь», взяла участь у другому чемпіонаті СРСР у групі «Г» і посіла друге місце серед шести команд.

Після війни, лише в 1946 році значно оновлена «Сталь» знову взяла участь у чемпіонаті СРСР.

В 1949 році команду перейменували в «Металург», але змінилась тільки її назва. Вона, як і раніше, захищала спортивну честь заводу їм. Петровського, і невдало, зайнявши лише 9-те місце.

В 1953 році «Металург» був допущений у змагання команд класу «Б» й у своїй зоні зайняв 8-е місце.

Наприкінці 1961 року в історії команди відбулися значні зміни. Вона була передана на баланс Південного машинобудівного заводу, що в той час став одним з наймогутніших заводів СРСР, і одержала свою нинішню назву — «Дніпро».

В 1970 році була створена перша ліга чемпіонату СРСР й, природно, що в неї був включений й «Дніпро».

У дебютному сезоні у вищій лізі «Дніпро» фінішував на 6-му місці. За вдалішого збігу обставин дніпропетровці могли б стати призерами чемпіонату. Адже тбіліське «Динамо», що зайняло 3-є місце, випередило їх усього на одне очко. У наступному сезоні «Дніпро» виходить в півфінал Кубка СРСР, повторивши це досягнення ще двічі (1976, 1982).

У 1978 році команда зайняла останнє місце й вилетіла з вищої ліги в першу, щоб за два роки повернутися знову.

Після розпаду СРСР у вищій лізі чемпіонату України «Дніпро» також перебуває серед провідних клубів.

Досягнення[ред.ред. код]

Flag of the Soviet Union.svgСРСР[ред.ред. код]

Чемпіонат СРСР

  • Gold medal icon.svg Переможець 2 рази: 1983, 1988.
  • Silver medal icon.svg Срібний призер 2 рази: 1987, 1989.
  • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер 2 рази: 1984, 1985.

Кубок СРСР

  • Gold medal icon.svg Володар: 1989.

Суперкубок СРСР

  • Gold medal icon.svg Володар: 1988.
  • Silver medal icon.svg Фіналіст: 1983.

Кубок федерацій СРСР

  • Gold medal icon.svg Володар 2 рази: 1986, 1989.
  • Silver medal icon.svg Фіналіст: 1990.

Flag of Ukraine.svg Україна[ред.ред. код]

Чемпіонат України

Кубок України

Flag of Europe.svg Європа[ред.ред. код]

Ліга чемпіонів

  • Чвертьфіналіст 2 рази: 1985, 1990.

Кубок Інтертото

  • Silver medal icon.svg Фіналіст: 2006.

Стадіон[ред.ред. код]

Старий стадіон клубу — «Метеор»
Докладніше: Дніпро-Арена

Першим стадіоном «Дніпра» був стадіон «Сталь» (з 1949 року - «Металург»), побудований у 1939 році. 30 серпня 1966 року був відкритий стадіон «Метеор». Свої єврокубкові поєдинки «Дніпро» до 1988 року проводив на стадіоні «Металург» у Кривому Розі. Новий стадіон ФК «Дніпро» «Дніпро-Арена» був збудований на місці колишнього стадіону «Металург» у вересні 2008 року. Стадіон має вигідніше положення, оскільки розташований у центрі міста. Місткість «Дніпро-Арени» становить 31003 місця. Новий стадіон є повністю футбольним. Він не має традиційних для Радянського Союзу бігових доріжок. Стеля стадіону повністю покриває всі глядацькі сектори.

Склад команди сезону 2013—2014 року[ред.ред. код]

Орієнтовний склад «Дніпра» у сезоні 2013/14

Згідно з офіційним сайтом станом на 18 квітня 2014 року.

Позиція Гравець
2 Румунія ЗХ Александру Влад
3 Чехія ЗХ Ондржей Мазух
4 Україна ПЗ Сергій Кравченко
5 Україна ЗХ Віталій Мандзюк
6 Грузія ПЗ Джаба Канкава
7 Україна ПЗ Денис Кулаков
8 Бразилія ПЗ Жуліано
9 Хорватія НП Никола Калинич
10 Україна ПЗ Євген Коноплянка
11 Україна НП Євген Селезньов
14 Україна ЗХ Євген Чеберячко
16 Чехія ВР Ян Лаштувка
17 Хорватія ЗХ Іван Стринич
18 Україна НП Роман Зозуля
Позиція Гравець
19 Грузія ПЗ Олександр Кобахідзе
20 Португалія ПЗ Бруну Гама
28 Україна ПЗ Євген Шахов
29 Україна ПЗ Руслан Ротань
23 Бразилія ЗХ Дуглас
33 Грузія ЗХ Уча Лобжанідзе
36 Україна ПЗ Руслан Бабенко
44 Україна ЗХ Артем Федецький
71 Україна ВР Денис Бойко
77 Україна ВР Денис Шеліхов
89 Україна ПЗ Сергій Політило
91 Україна ВР Ігор Варцаба
97 Україна ПЗ Андрій Блізніченко
99 Україна НП Матеус

Атрибути[ред.ред. код]

Емблеми[ред.ред. код]

Прапор[ред.ред. код]

прапор ФК «Дніпро»

Сьогодні клубними кольорами прапора ФК «Дніпро» є поєднання синього, білого та блакитного. Смуги можуть простягатися як вертикально, так і горизонтально, і навіть по діагоналі.

Гімн[ред.ред. код]

Гімном «Дніпра» починається кожний домашній матч. Коли футболісти виходять на поле для привітання, починає грати пісня гурту Manowar «Gods of war». Це дуже підбадьорює та заводить футболістів та вболівальників «Дніпра».[Джерело?]

Текст гімну на офіційну сайті клубу.

Уболівальники[ред.ред. код]

Північна трибуна Дніпро-Арени

Фанатський рух «Дніпра» є одним з найбільших в Україні і налічує близько 4—5 тисяч осіб.[1] Фани збираються на північній трибуні (8-10 сектори) «Дніпро-Арени».

«Дніпро» — 4-5-й найпопулярніший футбольний клуб в Україні; опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 2011 року, показало, що «синьо-біло-блакитних» підтримують близько 4,5% українських футбольних уболівальників[2].

Дніпровські фани підтримують добрі відносини з фанами львівських «Карпат», київського «Динамо» і ПФК «Севастополь». Фанати львівських «Карпат» та київського «Динамо» часто підтримують фанів «Дніпра» у принципових матчах. Неприязні стосунки мають з фанами «Металіста» (найпринциповіше протистояння для фанатів обидвох команд), а також «Шахтаря», «Чорноморця», «Металургів»: донецького та запорізького, «Кривбасу», «Ворскли» та «Арсеналу».

Власник та фінанси[ред.ред. код]

Власником ФК «Дніпро» є член наглядової ради «ПриватБанку» Ігор Коломойський. Також він є власником БК «Дніпро» та ХК «Будівельник».

У літнє міжсезоння 2011 р. клуб на трансфери витратив 10,875 млн євро., завдяки цьому Україна потрапила до 10 наймарнотратніших країн світу. Найдорожчий трансфер — продаж у «Шахтар» Євгена Селезньова, який оцінений у 2,5 млн євро.[3]

Спонсори[ред.ред. код]

Протистояння[ред.ред. код]

Головними протистояннями «Дніпра» можна вважати матчі із київським «Динамо», донецьким «Шахтарем» та харківським «Металістом». Ці матчі завжди викликають інтерес у вболівальників. Також принциповими є два дербі: Дніпровське з запорізьким «Металургом» та Дніпропетровське з «Кривбасом».

Цікаві факти[ред.ред. код]

Тренери «Дніпра»[ред.ред. код]

Чемпіонат СРСР[ред.ред. код]

Жюль Лімбек (1936)
Олександр Сердюков (1939)
Микола Лущицький (1946-1948)
Іван Лукін (1949)
Григорій Балаба (1953)
Микола Лущицький (1954)
Всеволод Радикорський (1955)
Микола Морозов (1956)
Серафим Холодков (1957-1960)
Михайло Дидевич (1961)
Геннадій Забєлін (1961)
Серафим Холодков (1962)
Анатолій Зубрицький (1963—1966)
Леонід Родос (1967—1968)
Валерій Лобановський (1968—1973)
Віктор Каневський (1973—1977)
Вадим Іванов (1977—1978)
Йожеф Сабо (1978—1979)
Віктор Лукашенко (1979—1981)
Євген Жучков (1981)
Володимир Ємець (1981—1986)
Євген Кучеревський (1986—1991)

Чемпіонат України[ред.ред. код]

Станом на 15 травня 2013[5]

Сезон Тренер І В Н П МЗ МП О Місце
1992 Євген Кучеревський 1 1 0 0 2 0 2
Микола Павлов 18 10 3 5 21 17 23 3
1992/93 30 18 8 4 51 20 44 2
1993/94 34 16 9 9 53 35 41 4
1994/95 17 11 2 4 31 21 35
Олександр Лисенко 6 1 4 1 5 6 7
Бернд Штанге 11 7 2 2 24 6 23 3
1995/96 34 19 6 9 65 34 63 3
1996/97 В'ячеслав Грозний 30 14 13 3 48 19 55 4
1997/98 13 10 1 2 30 8 31
Вадим Тищенко 17 7 3 7 17 19 24 4
1998/99 13 4 1 8 11 23 13
Володимир Кобзарєв 7 2 1 4 5 9 7
Леонід Колтун 10 3 3 4 12 14 12 12
1999/00 2 0 0 2 0 6 0
Микола Федоренко 28 8 9 11 26 46 33 11
2000/01 26 17 4 5 37 18 55 3
2001/02 12 4 5 3 12 11 17
Олександр Лисенко 1 0 0 1 0 1 0
Євген Кучеревський 13 7 2 4 18 8 23 6
2002/03 30 18 5 7 48 27 59 4
2003/04 30 19 9 5 44 23 57 3
2004/05 30 13 9 8 38 34 48 4
2005/06 12 3 2 7 9 15 11
Вадим Тищенко 7 3 3 1 8 5 12
Олег Протасов 11 5 5 1 16 3 20 6
2006/07 30 11 14 5 32 24 47 4
2007/08 30 18 5 7 40 27 59 4
2008/09 6 2 3 1 4 4 9
Володимир Безсонов 24 11 6 7 30 21 39 6
2009/10 30 15 9 6 48 25 54 4
2010/11 10 6 1 3 16 6 19
Вадим Тищенко 2 1 1 0 4 1 4
Хуанде Рамос 18 9 7 2 26 13 34 4
2011/12 30 15 7 8 52 35 52 4
2012/13 30 16 8 6 54 27 56 4
2013/14

Відомі футболісти[ред.ред. код]

Докладніше:Категорія:Футболісти «Дніпра» (Дніпропетровськ)



Рекорди[ред.ред. код]

Найкращий бомбардир за історію «Дніпра» Олег Протасов


Примітки[ред.ред. код]

  1. Найбільші фанатські рухи в Україні
  2. За які клуби вболівають українські любителі футболу (kiis.com.ua, 06.07.2011)
  3. transfermarkt.de
  4. "Вы попали в штангу"
  5. Газета «Команда» від 22.09.2010 № 175 (3498), с. 5

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]