Новоуральськ
| місто Новоуральськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Новоуральск | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
| Муніципальний район | Новоуральський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 65540000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 65752000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1954 | ||||
| Населення | 85522 особи (2010[1]) | ||||
| Площа | 100 км² | ||||
| Поштовий індекс | 624130–624137 | ||||
| Телефонний код | +7 34370 | ||||
| Географічні координати: | 57°15′00″ пн. ш. 60°05′00″ сх. д. / 57.250000000028° пн. ш. 60.08333333336077686226417427° сх. д.Координати: 57°15′00″ пн. ш. 60°05′00″ сх. д. / 57.250000000028° пн. ш. 60.08333333336077686226417427° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | novouralsk-adm.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Новоуральськ  Новоуральськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
_(1979).png)
_2010.svg)
Новоура́льськ (рос. Новоуральск; у 1954—1994 роки — Свердловськ-44) — місто, центр Новоуральського міського округу Свердловської області.
Географія[ред. | ред. код]
Новоуральськ розташований на Середньому Уралі, поблизу кордону між Європою та Азією, на південний захід від селища Верх-Нейвінський.
Атомна промисловість[ред. | ред. код]
Новоуральськ — один з перших центрів атомної промисловості на Середньому Уралі. У грудні 1945 року Радою Міністрів СРСР було прийнято рішення про створення в країні атомної промисловості. 1946 року в Новоуральску почалося будівництво першого в країні газодифузійного заводу для виробництва високозбагаченого урану. 1949 року на заводі був отриманий матеріал для першої радянської уранової атомної бомби. У створенні атомного центру брали участь провідні вчені, інженери, кваліфіковані робітники. Сьогодні тут розташоване і діє одне з найбільших підприємств Уралу — Уральський електрохімічний комбінат (УЕХК), що отримав 1992 року Європейський приз «Клубу торгових лідерів» за високу якість продукції.
Статус ЗАТО[ред. | ред. код]
Багато жителів прилеглих населених пунктів їздять працювати і вчитися в Новоуральськ, пред'являючи при цьому пропуски. Для допуску в місто родича жителя міста оформляється тимчасова перепустка.
Діють 10 контрольно-пропускних пунктів:
- КПП № 1 «Селищний»(автомобільний, в'їзд в місто з боку селища Верх-Нейвінський);
- КПП № 2 «Вокзальний» (пішохідний, поруч з залічнічній станцією Верх-Нейвінськ);
- КПП № 3 «Водная» (пішохідний, поруч з водною);
- КПП № 4 «Старий Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з Заміського шосе);
- КПП № 5 «Південний» (пішохідний, поруч з Житлобудом);
- КПП № 6 «Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з боку Мурзинці);
- КПП № 7 (автомобільний, тупикова дорога на колективні сади і військове стрільбище В/Ч 3280);
- КПП № 8 (автомобільний, тупикова дорога на колишню військову частину і СНТ «Строїтєль-1»);
- КПП № 9 «Білоріченський»(автомобільний, в'їзд в місто з боку Білорічці);
- КПП № 10 «Північний» (автомобільний, тупиковий виїзд на Маневрову вулицю і залізничну станцію Північну).
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 79638 осіб (2021, 95414 у 2002[2]).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти O-41-97 Верх-Нейвинский. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Свердловську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||
|
)/O41-097%20%20%20ВЕРХ%20-НЕЙВИНСКИЙ%20%2084-85.jpg){kind=link}