Кордон між Європою та Азією

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різні варіанти поділу Євразії. Зеленим кольором помічена Європа, жовтим — Азія. Червоною лінією (А) позначений найпоширеніший варіант поділу у ХХ столітті.

Кордон між Європою та Азією — умовна лінія поділу континенту Євразія на дві частини світу — Європу та Азію. Існує декілька варіантів поділу. За найпоширенішим варіантом поділу, межа проходить Північним Льодовитим океаном, Карським морем, східним схилом Уральських гір, річкою Емба, північним узбережжям Каспійського моря і Кумо-Маницькою западиною. Далі Азію і Європу розділяють Азовське море, Керченська протока, Чорне море, протока Босфор, Мармурове море, протока Дарданелли, Егейське і Середземне моря.

Історія[ред. | ред. код]

В європейській історіографії від античності до XVIII століття кордоном між Європою і Азією вважали річку Дон.

Уточнення східного кордону між Європою та Азією[ред. | ред. код]

У 2010 році за результатами ландшафтно-історико-географічної експедиції 2010 р. Російського географічного товариства східну межу між Європою та Азією було уточнено через недоведеність висновків Татищева на місцевості у сучасних реаліях [1][2]:

В межах Заполярного Уралу кордон між Європою і Азією пропонується провести від перевалу на Собь-Єлецькому проході (залізниця на Лабитнангі) по осьовій частині хребта до г. Констянтинов Камінь, далі по каньйонах річок Нярмаяха і Кара до Карської губи. Далі кордон Європи та Азії має проходити за орієнтирами: ст. Полярний, гора Констянтинів Камінь, кручі ущелин Великий і Малий Буредан, кручі річки Кари поблизу гирла річок Нярмаяха, Сіловаяха, село Усть-Кара на східному узбережжі Карської губи.

В цілому пропонується провести межу між Європою і Азією, орієнтуючись на меридіональні орографічні структури, що мають вихід на південний край усієї гірської системи - Мугоджари і кряж Шошкаколь. Основними орієнтирами для цієї частини кордону є перетин долини річки Уфи у її злиття з кизил, далі по вододілу (хребет Кальян) з виходом на гору Сава (748 м), хребет Юрма (1002 м), хребет Таганай (гора Кругліца, 1177 м) , північні краю хребта Малий Таганай з виходом на осьову частину хребта Уралтау до хребта Нажімтау, службовця вододілом Уралу і Волги.

Кінцевою точкою кордону Східно-Європейської рівнини й усієї Європи на півдні є низовинна морська рівнина, розташована біля Північного підніжжя хребта Північний Актау між затокою Кочак і західним уступом плато Устюрт.

Отже, за результатами нових досліджень річки Емба та Урал за межу між Європою та Азією більше вважатися не можуть.

Південний кордон між Європою та Азією[ред. | ред. код]

Загально визнаним (та обґрунтованим геологічної точки зору в контексті панівної теорії тектоніки плит) південним кордоном Європи з Азією вважається Кумо-Маницька западина, проте у низці країн кордоном між Європою та Азією приймаються південні передгір'я Великого Кавказького хребта.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]