Носсрат Пезешкіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носсрат Пезешкіан
Народився18 червня 1933(1933-06-18)
Кашан, Іран
Помер27 квітня 2010(2010-04-27) (76 років)
Вісбаден, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьписьменник, психіатр, психотерапевт, лікар, невролог
Відомий завдякипсихолог, психотерапевт, засновник позитивної психотерапії.
Знання мовнімецька
Конфесіябахаїзм
У шлюбі зМаніже Пезешкіан
ДітиХамід Пезешкіан, Навід Пезешкіан
Нагороди

Носсра́т Пезешкіа́н (18 червня 1933, Кашан, Іран — 27 квітня 2010, Вісбаден, Німеччина) — німецький невролог, психіатр та психотерапевт іранського походження. Засновник позитивної психотерапії. Доктор медицини, професор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство та юність Носсрата Пезешкіана пройшли в Ірані. У 1954 році він переїхав до Німеччини. Вивчав медицину в німецьких університетах (у Фрайбурзі, Майнці та Франкфурті-на-Майні). Крім того, проходив стажування в Швейцарії, Австрії та США.

У 1968 році Пезешкіан описав власний метод Позитивної психотерапії, що є синтезом психодинамічної і поведінкової терапії та фокусується на позитивних аспектах конфліктів і страждань, ресурсах та здібностях людини.

Дисертацію захистив у 1969 році.

Дослідження якості та ефективності Позитивної психотерапії, проведене під керівництвом Н. Пезешкіана, у 1997 році було удостоєне головної медичної премії в галузі гарантії якості у Німеччині — премії Річарда Мартіна[1].

Носсрат Пезешкіан відвідав 67 країн світу, в більшості з яких мав наукові доповіді з Позитивної психотерапії (у тому числі й в Україні — у травні[2] та вересні[3] 2007 року). У 2009 році Носсрат Пезешкіан був номінований на Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Носсрат Пезешкіан впродовж свого життя заснував та очолював Вісбаденську академію психотерапії (Wiesbadener Akademie für Psychoterapie, WIAP) і Міжнародну академію позитивної та крос-культурної психотерапії (International Academy for Positive and Cross-cultural Psychotherapy, IAPP).

Публікації Н. Пезешкіана

[ред. | ред. код]

Пезешкіан — автор 26 книг, що перекладені 24 мовами, та понад 260 наукових статей. Серед іншого, Носсрат Пезешкіан є автором наступних книг[4]:

  • Тренінг сімейних стосунків. 33 та одна форма партнерства.
  • Торгівець та папуга. Східні історії в психотерапії.
  • Психосоматика та позитивна психотерапія.
  • Психотерапія повсякденного життя: тренінг вирішення конфліктів.
  • Позитивна сімейна психотерапія.
  • Якщо ти хочеш мати те, чого ніколи не мав, тоді зроби те, чого ніколи не робив.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Richard-Merten-Preis. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
  2. Миколюк Оксана. «Ситуація в Україні безпосередньо така, як в структурі головного мозку» // День. — 2007. — № 80.
  3. Наша історія. Позитивна психотерапія в Україні. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 29 грудня 2012.
  4. Книги Носсрата Пезешкіана на сайті Ozon.ru

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Основы позитивной психотерапии. Первичное интервью / [Карикаш В. И., Босовская Н. А., Кравченко Ю. Е., Кириченко С. А.]. — Черкассы : Украинский институт позитивной кросс-культурной психотерапии и менеджмента, 2011. — 64 стр. (рос.)
  • Пезшкиан Н. Психотерапия повседневной жизни: тренинг разрешения конфликтов / Носсрат Пезешкиан. — С-Пб. : Речь, 2001. — 288 с. (рос.)
  • Россия психотерапевтическая. Хрестоматия методов психотерапии и психологического консультирования, принятых в Российской федерации / [состав. : В. Макаров, М. Бурно] . — М. : Общероссийская профессиональная психотерапевтическая лига, 2011. — 394 с.
  • Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия: Пер. с нем. — М.: Медицина, 1996. — 464 с.
  • Пезешкиан Н. 33-и 1 форма партнерства: Пер. с нем. — М.: Медицина, 1998. — 288 с.
  • Пезешкиан Н. Мне ясно, как справиться с диабетом: Пер. с нем. /Н.Песешкиан , Г.Захсе — М.: ООО "Издательство «Уникум Пресс», ЗАО «Арт-Бизнес-Центр», 2003. — 224 с.
  • Пезешкиан Н.Торговец и попугай. Восточные истории и психотерапия: Пер. с нем./Общ. ред. А. В. Брушлинского, А. З. Шапиро, предисл. А. В. Брушлинского, коммент. А. З. Шапиро. — М.: Прогресс, 1992. — 240 с.

(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]