Ньйон
Ньйон | |||||
---|---|---|---|---|---|
фр. Nyon | |||||
| |||||
Країна | Швейцарія[1] | ||||
Кантон | Во | ||||
| |||||
Номерний знак | VD | ||||
Офіційна мова | французька | ||||
Населення | |||||
- повне | 21 718 (31 грудня 2020) | ||||
Площа | |||||
- повна | 6.80 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 481 м | ||||
- мінімальна | 372 м | ||||
Губернатор | Daniel Rossellatd | ||||
Вебсайт | nyon.ch | ||||
Код BFS | 5724 | ||||
| |||||
|
Ньйон (фр. Nyon, фр. вимова: [njɔ̃] ( прослухати)) — місто у Швейцарії, у франкомовному кантоні Во, округ Ньйон[2]. Місто розташоване на північному березі Женевського озера між Женевою та Лозанною. Тут розташована штаб-квартира УЄФА.
Місто розташоване на відстані[3] близько 115 км на південний захід від Берна, 35 км на південний захід від Лозанни. Ньйон має площу[4] 6,8 км², з яких на 53,6% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 38,7% використовуються в сільськогосподарських цілях, 7,7% зайнято лісами, 0% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Офіційна історія міста бере початок з 46 р. до н. е., коли на місті тутешнього поселення кельтських гельветів Юлієм Цезарем був розгорнутий воєнний табір Equestris або Noviodunum. Згодом цей табів виріс в одне із самих населених міст римської Гельвеції.
Рештки древньоримських бідвель були випадково виявлені у 1996 р. будівельниками, що копали котлован. Археологічні знахідки й макет стародавнього міста виставлені в так званому Римському музеї м. Ньйон.
До 1536 г. Білий замок у Ньйоні був одною з резиденцій Савойської династії. Після завоювання Ньйона бернськими швейцарцями у 1536 р. тут розмістився ландфогт.
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1764 | 1734 |
1850 | 2471 |
1860 | 2926 |
1870 | 3216 |
1880 | 3595 |
1888 | 4172 |
1900 | 4882 |
1910 | 5096 |
1920 | 5291 |
1930 | 5107 |
1941 | 5326 |
1950 | 6064 |
1960 | 7643 |
1970 | 11 424 |
1980 | 12 842 |
1990 | 14 747 |
2000 | 16 182 |
2010 | 18 728 |
2019 | 21 452 |
Джерело[5][6] |
2019 року в місті мешкало 21 452 особи[4] (+14,5% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,4%. Густота населення становила 3155 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,3% — особи молодші 20 років, 63% — особи у віці 20—64 років, 15,7% — особи у віці 65 років та старші. Було 9723 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 16 809 працюючих 50 було зайнятих в первинному секторі, 2112 — в обробній промисловості, 14 647 — в галузі послуг.
У місті знаходиться залізнична станція, через яку проходить залізниця, що поєднує Женеву з Лозанною. По місту організовано автобусне сполучення. Автобусами можливо також доїхати до сусідніх населених пунктів.
- Білий замок Савойської династії, зараз тут розташований музей порцеляни.
- Музей Женевського озера з акваріумами, моделями кораблів та художньою колекцією.
- Римський музей.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Ньйон німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [Архівовано 2014-09-30 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |