Нікулін Руслан Віталійович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (березень 2024) |
| Нікулін Руслан Віталійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 січня 1974 (50 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | режисер, актор, сценарист |
| Alma mater | Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (1995) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (2012) |
| Знання мов | українська і російська |
| Заклад | 1+1, Інтер, ICTV, 2+2 і ХДАК |
| Членство | Національна спілка кінематографістів України |
| Роки активності | 1993 — тепер. час |
| Жанр | кінокомедія |
| IMDb | ID 4683880 |
Руслан Віталійович Нікулін (нар. 27 січня 1974, Харків) — український режисер, сценарист, викладач.
Народився у місті Харкові 27 січня 1974 року. Ще у школі почав придумувати та знімати аматорські комедійні фільми на 8-мм плівку. У 1995 році закінчив художньо-графічний факультет Харківського національного педагогічного університету. Працює на посаді викладача кафедри телебачення факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури[1].
З 1993 року почав працювати у творчому об'єднанні «ЧІЗ»[2], яке випускало гумористичні телепрограми. Як сценарист, режисер та актор брав участь у створенні комедійних телепрограм «ЧІЗ», «Фотосалон ЧІЗ», «Не час», «Маленькі історії великого міста» та інші. Ці проєкти у різні часи (1994—2004) виходили на загальноукраїнських каналах, таких як: УТ-1, УТ-2, «Інтер», «СТБ» та ін.
Від 2003 року почав працювати на студії «Сім'я від А до Я». Як режисер та сценарист знімав гумористичний телесеріал «Міліцейська академія» (2005) та «Міліцейська академія 2» (2007), який демонструвався на каналі «1+1».
У 2012 році закінчив Вищі курси сценаристів та режисерів (ВКСР) Майстерня А. І. Сурікової та В. П. Фокіна. У 2013 — співавтор і співрежисер фільму «Повний вперед!» (Алла Сурікова). Від 2014 і до теперішнього часу — сценарист та режисер телепроектів на каналах 1+1, ICTV, ІНТЕР, 2+2 та ін.
Рішенням Секретаріату від 27.05.2024 року був прийнятий до складу НСКУ (Національної спілки кінематографістів України)[3]
- 2011 Фестиваль «Країна», номінація «Початок» (фільм «Человечкін»).
- 2011 Кінофестиваль АртКіно, номінація «За добре і смішне кіно» (фільм «Містечко Сердите»).
- 2014—2019 «Пес», «Пес 2», «Пес 3», «Пес 4» (ICTV, НТВ)
- 2015 «Відділ 44» (ICTV)
- 2019 «Відплата» (2+2)
- 2020—2022 «Дільничний з ДВРЗ — 1, 2, 3» (ICTV)
- 2020 «Рідня» (1+1)
- 2022 «Морська поліція» (ICTV)
- 2022 «Упертий», «Упертий 2» (КТК TV)
- 2024 «Розтин покаже — 3» (ICTV)
- 1994 «Не всі вдома», «Увійдіть», «Весна», «Психушка», «Ялинки-палиці» (комедійні телефільми творчого об'єднання «ЧІЗ»)
- 1997 «Адам і Єва» (комедійний телефільм творчого об'єднання «ЧІЗ»)
- 1998 «Фотосалон ЧИЗ» (комедійний серіал, ІНТЕР)
- 1999—2003 «Не час» (гумористична телепрограма, ІНТЕР, СТБ)[9]
- 2002 «Маленькі історії великого міста» (комедійний серіал, ДТВ, МИР)
- 2005 «Міліцейська академія» комедійний серіал (1+1)
- 2007 «Міліцейська академія-2» комедійний серіал (1+1)
- 2010 «Человечкін» (короткий метр)
- 2011 «Містечко Сердите» (короткий метр)
- 2011 «Країна сміється» гумористична телепрограма (К1)
- 2012 «В мережі» гумористичне скетчшоу (1+1)[10]
- ↑ Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ Что такое "ЧИЗ"? 1997 г. ХарьковТВ. Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Я щасливий, що у мене з'явилася можливість продовжити навчання на Вищих курсах сценаристів і режисерів у Москві. Руслан Нікулін. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Atvi, Zahra-Polina (24 травня 2010). На Харьковском кинофестивале лучшим фильмом признали картину "Человечкин" украинца Руслана Никулина. Cinemova (de-DE) . Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Руслан Никулин объяснился по поводу Гран-при | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Главный приз «Харьковской сирени» - у харьковского режиссера. Хрустальные ветки увезли также россияне и французы - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ "Сирень" выиграл "Человечкин". www.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Делу — «Время», потехе — «Не время». day.kyiv.ua (рос.). Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ В Харькове снимают скетчком для канала 1+1. Дозор.UA. Процитовано 13 березня 2024.
 |
|---|