Олдржих Гуєр
| Олдржих Гуєр | |
|---|---|
| чеськ. Oldřich Hujer | |
.jpg) | |
| Народився |
25 листопада 1880[1][2][…] Paceřiced[2][3][4] |
| Помер |
4 червня 1942[1][3][…] (61 рік) Старе Місто, Прага 1, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[5] |
| Поховання | Вишеградський цвинтар[6] |
| Країна |
 Австро-Угорщина Чехословаччина |
| Діяльність | викладач університету, мовознавець, декан, філолог, педагог |
| Alma mater | Факультет мистецтв Карлового університету[2] |
| Галузь | Індоєвропеїстика і слов'янознавство |
| Заклад | Факультет мистецтв Карлового університету |
| Вчителі | Йозеф Зубатий |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Брати, сестри | Zdeněk Hujerd |
 Олдржих Гуєр у Вікісховищі | |
Олдржих Гуєр (чеськ. Oldřich Hujer; 25 листопада 1880, Пацержице-в-Турнаві — 4 червня 1942, Прага) — чеський мовознавець.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення пржибрамської гімназії навчався на філософському факультеті Празького університету, за профілем індоєвропейського мовознавства. У 1905 році отримав ступінь доктора філософії за профілем санскриту, авести і літератури на санскриті під керівництвом проф. Й. Зубатого. Після короткої роботи в гімназіях Часлава і Прага-Виноградської перейшов у Карлів університет на посаду доцента (1911), екстраординарного (1919), ординарного (1924) професорів, став наступником проф. Ї. Зубатого. Член королівського Чеського наукового товариства, Чеської академії наук (1924) і почесний член Лондонського філологічного товариства.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Досліджував слов'янське мовознавство та історію чеської мови дописьмового періоду: «Слов'янське іменне відмінювання» (1910), «Розвиток чехословацької мови» (1934). У роботі «Введення в історію чеської мови» (3-е изд., 1946) розглядав проблеми стосунку слов'янських мов до балтських, процес виділення праслов'янської мови з індоєвропейської, основні риси фонетики, граматики і словникового складу спільноіндоєвролейскої мови. Один із засновників (1922) і редакторів журналу «Slavia» («Славія»).
На висновки проф. Гуєра про окреме походження білоруської мови безпосередньо від протослов*янської мови посилався Я. Станкевич.
Твори[ред. | ред. код]
Займався в основному порівняльної граматикою індоєвропейських мов з особливою увагою до слов'янської групи, історією чеської мови і балтійськими мовами. Від початку був младограмматом, але удосконалив і поліпшив младограмматичні методи дослідження.
Найважливіші твори:
- Slovanská deklinace jmenná. Praha: Rozpravy ČAV, 1910.
- Úvod do dějin jazyka českého. Praha 1914, 1926 a 1946.
- «D.-č./sb.»: Des recherches tchèques sur la linguistique comparée ainsi que sur la philologie hindoue et orientale, in: Revue des travaux scientifiques tchécoslovaques, Section Ière, Praha 1919: 115-122.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u Nejsvětějšího srdce Páně na Vinohradech, sign. SPVIN Z4, s. 289 — Т. SPVIN Z4. — С. 289.
- ↑ BillionGraves — 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Гуер Олдржых. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 5: Гальцы — Дагон / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1997. — Т. 5. — 576 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0090-0 (т. 5).
- Soupis prací Oldřicha Hujera k jeho šedesátinám v listopadu 1940, Praha 1940, 43 s.
Посилання[ред. | ред. код]
На Вікісховищі є медіафайли по темі Олдржих Гуєр- Hujer // KDO BYL KDO. Čeští a slovenští orientalisté, afrikanisté a iberoamerikanisté. — [1] [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.].
|
- Народились 25 листопада
- Народились 1880
- Померли 4 червня
- Померли 1942
- Померли в Празі
- Поховані на Вишеградському кладовищі
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Чеські мовознавці
- Білоруські мовознавці
- Індоєвропеїсти
- Чеські славісти
- Випускники Карлового університету
- Померли 1931
- Померли 21 березня
- Уродженці Богемії
- Богемісти