Ольга Пужаковська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Пужаковська
Зображення
Зображення
Народилася16 лютого 1990(1990-02-16) (34 роки)
Рахів, Закарпатська область, Україна
НаціональністьУкраїнка
ГромадянствоУкраїна
Діяльністькультурна менеджерка, театральна менеджерка, громадська діячка, пластунка
Нагороди та премії

подяка за вагомий внесок у розвиток культури міста Львова, високий професіоналізм та з нагоди перемоги у Програмі відзначення менеджерів міждисциплінарних проєктів

подяка Львівської міської ради у номінації “Театральне мистецтво” за реалізацію проєктів в галузі театрального мистецтва

Ольга Пужаковська, до шлюбу Мухіна (нар. 16 лютого 1990, Рахів, Закарпатська область, Україна) — українська театральна менеджерка, культурологиня, феміністка, пластунка. Директорка-художня керівниця Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки[1], членкиня Національної спілки театральних діячів України[1], членкиня ЛММГО «Мистецька майстерня “Драбина”»[2][3], співзасновниця Першої сцени сучасної драматургії «Драма.UA»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася і виросла у м. Рахів Закарпатської області. Навчалася у Рахівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2, яку закінчила у 2007 році з золотою медаллю. Навчалася у Рахівській дитячій музичній школі, клас фортепіано. З 2000 року — членкиня національної скаутської організації України "Пласт". З 2008 — у мистецькому курені "Літавиці". Одружена.

Навчання

[ред. | ред. код]

У 2012 закінчила факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю культурологія[4] (диплом маґістерки)[1]. Магістерська робота: “Трактування поняття “традиції” в мистецтві модернізму та авангарду України (на прикладі праць Михайла Бойчука та Казимира Малевича)”.

З лютого по травень 2014 навчалася у “Школі журналістики УКУ” (керівник – Володимир Павлів)[5].

30 червеня 2014 пройшла семінар від литовського театрального критика та менеджера Аудроніса Люги «Інформаційні стратегії театру у ІІІ тисячолітті: Створення репрезентативної медіаісторії театральної інституції», організований ГО “Театральна платформа” та Посольством Литви в Україні.

1-5 лютого 2016 пройшла тренінг “Креативне підприємництво”, організований Британською Радою в Україні у партнерстві із креативним простором Pawillion, британською агенцією з інновацій Nesta та українським офісом консалтингової компанії PwC.

У вересні – грудні 2017 - програма управлінського розвитку Public Management для працівників Львівської міської ради від “Школи Управління УКУ”, керівниця Валентина Засадко.

Перша сцена сучасної драматургії "Драма.UA"

[ред. | ред. код]

У грудні 2012  приєдналася до команди Львівської міської молодіжної громадської організації “Мистецька майстерня Драбина”, до якої належить й досі. На той момент “Драбина” формувала команду IV Міжнародного театрального фестивалю “Драма.UA” – 2013.

Реалізовані проєкти в рамках діяльності організації:

Досвід

[ред. | ред. код]

З квітня по травень 2013 працювала головною спеціалісткою відділу культури по охороні об’єктів культурної спадщини Рахівської райдержадміністрації[3]. 1-го квітня склала Присягу державного службовця.

У червні 2013 повернулася до Львова. До травня 2014, паралельно з роботою над проєктами “Мистецької майстерні “Драбина”, працювала баристою у кав’ярні “Меделін”.

1 липня – 31 жовтня 2015 року – працювала PR-менеджеркою проєкту “Третій вік: задоволення від читання” в рамках 22 Форуму видавців у Львові.

З 1 лютого по 31 грудня 2016 займалася PR та координацією польсько-українського перформативного проєкту “Мапи страху / Мапи ідентичності”. Проєкт реалізовував Stowarzyszenie Praktyków Kultury (Об’єднання практиків культури, Варшава) у співпраці з українськими організаціями зі Львова, Києва, Харкова, Одеси і Херсону. Результатом проєкту стала вистава “Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду” (режисерки: Роза Саркісян (Харків) і Аґнєшка Блонська (Варшава); драматурги: Йоанна Віховська (Варшава), Дмитро Левицький (Київ); перформери і перформерки: Лукаш Вуйціцький (Варшава), Анна Єпатко (Львів), Іван Макаренко (Одеса), Ніна Хижна (Харків), Оксана Черкашина (Харків)). Вистава була представлена в п’яти містах України: Львів, Харків, Київ, Одеса, Херсон.

Театр Лесі Українки

[ред. | ред. код]

З червня 2014 до березня 2015 працювала керівницею рекламного відділу Львівського драматичного театру імені Лесі Українки, 1 березня 2017 – 30 червня 2017, 16-31 серпня 2017 – головною адміністраторкою Львівського академічного  драматичного театру імені Лесі Українки.

У вересні 2017 року перемогла в конкурсі на заміщення вакантної посади директора-художнього керівника Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки і 21 вересня приступила до обов'язків, ставши на той час наймолодшою керівницею українського державного театру. Разом з нею у театрі починають роботу незалежні театральні менеджерки з команди «Драма.UA».

Програма стратегічного розвитку втілюється у нових постановках сучасних українських та світових п’єс, практикуванні експериментальних форм: перформансів, сценічних читань, імерсивних, постдраматичних вистав у співпраці з молодими українськими та світовими режисерами і режисерками, драматургами і драматургинями. Відбувається реорганізація адміністративної частини колективу. Вже за перший театральний сезон 2017/18 кількість глядачів зростає вдвічі.

Над постановками працюють: головна режисерка Олена Апчел, запрошені режисери — Ігор Білиць, заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук. Перші знакові вистави у театрі: "боженька" (режисер — Ігор Білиць), "Горизонт 200" (режисерка — Олена Апчел).

У 2019 році в конкурсі на заміщення вакантної посади головного режисера перемогу здобув Дмитро Захоженко. 1 березня 2020 року у його режисурі відбулася прем’єра вистави «Філоктет. Античний рейв» за п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера. Саме з цією виставою театр отримав безпрецедентну перемогу у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», «Краща жіноча роль», «Краща чоловіча роль» на Міжнародному театральному фестивалі-премії «ГРА», організатором якої є Національна спілка театральних діячів України.

Після повномасштабного вторгнення театр, окрім волонтерської діяльності, знайшов шлях для налагодження культурної дипломатії. У 2022 році команда відвідала найпрестижніші європейські фестивалі: Avignon Off-festival (Франція) (український театр був вперше представлений на цьому фестивалі у рамках програми Ukrainian Pavilion), URBANG! Festival 2022 (Німеччина), Festival Contre-Sens (турне Францією), International Theatre Festival Retroperspektywy 2022: THE BEGINNING OF A NEW WORLD (Польща) та Romanian National Theatre Festival (Румунія)[7].

Також театр став членом European Theatre Convention (ETC) — найбільшої театральної асоціації Європи (заснована 1988 року). Сьогодні до неї входить понад 50 театрів з 30 країн. ETC ставить за мету просування сучасних європейських театрів як соціальних майданчиків для розвитку демократії, діалогу та взаєморозуміння[8].

«Вступ до ETC — це важливий крок в розвитку театру Лесі. В цій мережі десятки театрів з тридцяти країн світу. І тепер усі вони — наші нові потенційні партнери, разом з якими ми сподіваємось утверджувати присутність українського театру на міжнародній арені» (Ольга Пужаковська)[9].

З 2021 року на базі театру навчається акторський курс факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Керівником курсу є головний режисер Дмитро Захоженко.

У театрі здійснені реставраційні роботи дахів і фасадів[10], відреставровані вікна, зроблений капітальні ремонт внутрішнього дворика та косметичні ремонти різних просторів, завершений ремонт системи опалення, тривають роботи з встановлення протипожежної системи[7][11].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • вересень—жовтень 2009 – співорганізаторка виставки “7 пензлів” в Музеї етнографії та художнього промислу (Львів, Україна);
  • 7—9 жовтня 2011 – організаторка мистецького пленеру та попленерової виставки “Осінь в Знесінні”;
  • 2011 – кураторка майстер-класу з оригамі для дітей на Львівському міжнародному дитячому фестивалі;
  • 20–23 серпня 2012 – організаторка мистецьких активітетів на Ювілейній Міжкрайовій Пластовій Зустрічі;
  • березень—квітень 2013 – організаторка презентації фільму “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939” у кінотеатрі і школах м. Рахів та смт. Вел.Бичків Закарпатської області;
  • квітень 2014 – кураторка майстер-класу з писанкарства для дітей в Народному домі Збоїща;
  • березень 2014 –  учасниця дискусії “Майдан і театр” в рамках проєкту «Конфронтатор» Міжнародного фестивалю “Театральні конфронтації” (Люблін, Польща);
  • 9—13 травня 2016 – учасниця фестивалю “Нова драма” (Братислава, Словаччина);
  • 15 червня 2016 року – кураторка семінару про сучасний український критичний театр (Полтава, Україна);
  • 22—23 квітня 2017 року – членкиня журі театрального конкурсу “Дні Пластуна – 2017”;
  • 5 листопада 2017 – учасниця дискусії «Навіщо суспільству театр? Навіщо театру суспільство?» на фестивалі (незалежних) українських театрів «ДЕСАНТ.UA» (Варшава, Польща);
  • 19 травня 2018 – спікерка дискусії “Піар в державних і комунальних закладах культури” на 6 Lviv Media Forum;
  • 9 вересня 2018 – учасниця дискусії «Театральний етикет» на Театральному фестивалі “Кіт Гаватович” (Львів, Україна);
  • 13 вересня 2018 – спікерка конференції TEDxUCU “Від мрії до дії» з виступом «Де черпати натхнення?»[12][13] (Львів, Україна).

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2021 році нагороджена:

  • подякою за вагомий внесок у розвиток культури міста Львова, високий професіоналізм та з нагоди перемоги у Програмі відзначення менеджерів міждисциплінарних проєктів;
  • подякою Львівської міської ради у номінації “Театральне мистецтво” за реалізацію проєктів в галузі театрального мистецтва та з нагоди Міжнародного дня театру.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Офіційний сайт[14]
  2. LB.UA: Оксана РАСУЛОВА. Ольга Пужаковська: «Я хотіла перетворити театр на культурний центр»[15]
  3. Zaxid.net: Ольга ПЕРЕХРЕСТ «Я збрешу, якщо скажу, що в театрі немає нерівності чи ейджизму»[16]
  4. Суспільне. Новини: Наталя ЗАБАЗНОВА «Львівський театр імені Лесі Українки вступив до найбільшої театральної асоціації Європи»[17]
  5. Громадське радіо: Юрій ШАМКОВ, Валентина ТРОЯН "Усі жахливі події у світі — через недооцінку культури, — Йоанна Віховська"[18]
  6. Промова Ольги Пужаковської на конференції TEDxUCU[12]
  7. ZBRUC: Театр Лесі Українки очолить Ольга Пужаковська[2]
  8. Zaxid.net: Катерина СЛІПЧЕНКО. Львівський театр ім. Лесі Українки очолила Ольга Пужаковська[3]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Ольга Пужаковська - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
  2. а б Театр Лесі Українки очолить Ольга Пужаковська. Збруч (укр.). 4 вересня 2017. Процитовано 28 квітня 2023.
  3. а б в Zaxid.net. Львівський театр ім. Лесі Українки очолила Ольга Пужаковська. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  4. Історія факультету / стратегія розвитку факультету і кафедр. Факультет культури і мистецтв (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  5. «Детектор медіа» вітає Школу журналістики УКУ з п’ятиріччям!. detector.media (укр.). 19 вересня 2016. Процитовано 24 квітня 2023.
  6. The East European Performing Arts Platform 2016-19. Diversity of Cultural Expressions (англ.). 8 липня 2020. Процитовано 28 квітня 2023.
  7. а б 2022 рік у театрі Лесі Українки: бути у формі - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  8. Home | European Theatre Convention. www.europeantheatre.eu. Процитовано 28 квітня 2023.
  9. Театр Лесі долучився до найбільшої театральної мережі Європи - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  10. Театр Лесі Українки більше не скасовуватиме вистав у погану погоду. Збруч (укр.). 18 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2023.
  11. 2020: як ми переживали карантин і навіть творили - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  12. а б Де черпати натхнення? | Ольга Пужаковська | TEDxUCU (укр.), процитовано 26 квітня 2023
  13. TEDxUCU. www.tedx.ucu.edu.ua. Процитовано 28 квітня 2023.
  14. Театр імені Лесі Українки - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  15. Ольга Пужаковська: «Я хотіла перетворити театр на культурний центр». LB.ua. Процитовано 21 квітня 2023.
  16. Zaxid.net. «Я збрешу, якщо скажу, що в театрі немає нерівності чи ейджизму». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 18 листопада 2021.
  17. Львівський театр імені Лесі Українки вступив до найбільшої театральної асоціації Європи.
  18. Усі жахливі події у світі — через недооцінку культури, — Йоанна Віховська. Громадське радіо (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.