Пажо Іван Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іван Пажо
Особисті дані
Повне ім'я Іван Юрійович Пажо
Народження 10 грудня 1935(1935-12-10)
  Ужгород, Підкарпатська Русь,
Чехословаччина
Смерть 3 листопада 2016(2016-11-03) (80 років)
  Ужгород, Закарпатська область,
Україна
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник та півзахисник
Юнацькі клуби
1953-1954 СРСР Ужгородська електростанція
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1954—1955 СРСР «Спартак» (Ужгород) 5 (0)
1955—1957 СРСР ОБО/ОСК (Львів)[1] 15 (1)
1958 СРСР «Колгоспник» (Полтава) 29 (5)
1959—1972 СРСР «Спартак/Верховина» (Ужгород) 256 (27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987—1988 СРСР «Закарпаття» (Ужгород)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Іван Юрійович Пажо (угор. Pazsó János, нар. 10 грудня 1935, Ужгород, Підкарпатська Русь, Чехословаччина — пом. 3 листопада 2016, Ужгород, Закарпатська область, Україна) — колишній радянський і український футболіст, а згодом — футбольний тренер та громадський спортивний діяч. Грав на позиції нападника та півзахисника. Дворазовий срібний призер першості УРСР (1957, 1972). Футболіст завидного спортивного довголіття.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єра його розпочалася у першій половині п'ятидесятих років у футбольній команді Ужгородської електростанції, а у 1954 році він був запрошений до команди майстрів «Спартак» (Ужгород) і виступав у нападі та півзахисті. Перебуваючи на службі в армії два роки провів в команді «ОБО» (Львів) — «ОСК» (Львів), яка у 1957 році з його участю виборола друге призове місце в першості УРСР серед команд своєї зони класу «Б». У 1958 році його запросили до полтавського «Колгоспника» — володаря кубка УРСР з футболу 1956. Повернувшись в Ужгород він довгий час виступав за свою рідну команду, був її капітаном і там завершив свою активну футбольну кар'єру.

Кар'єра тренера та спортивного діяча[ред. | ред. код]

На початку семидесятих років його назначили тренером «Говерли» (Ужгород), а наприкінці восьмидесятих — головним тренером ужгородської команди, назва якої тоді вже була «Закарпаття». Немала заслуга його в тому, що цей колектив майстрів у 1972 році здобув у своїй зоні почесне друге місце в першості України серед команд другої ліги. Протягом довгих років він працював в обласному спорткомітеті, керував футбольним рухом в області та передавав свій досвід молодим футболістам.

Командні трофеї[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ОБО (Окружний будинок офіцерів), згодом ОСК (Окружний спортивний клуб)

Джерела[ред. | ред. код]