Палатин
Палати́н (лат. Mons Palatinus, італ. Monte Palatino) — один із семи пагорбів Рима і визнаний найстарішою із заселених частин міста. Розкопки показують, що люди жили на цій території з X ст. до н. е.[3]
Міфи та легенди[ред. | ред. код]
Найдавніші римські легенди розповідають, що герой греко-римської міфології Евандер за 60 років до Троянської війни заснував на березі Тибру поселення (або колонію) Паллантей, якраз на пагорбі, що пізніше отримав назву Палатин. Ці легенди записані у головній праці історика Діонісія Галікарнаського «Римські стародавності». Також сюжет про життя Евандера містить «Енеїда» (книги VIII—XII) поета Вергілія.[4]
За переказами, пізніше на пагорбі виник стародавній Рим: на Палатині були вигодувані вовчицею і виховані Фаустулом — Ромул і Рем. Тут Ромул заклав місто. Назва Palatium пов'язано з ім'ям богині Палес, охоронниці худоби. Очевидно, Палатинський пагорб спочатку служив вигоном для худоби, а коли у італійців з'явилися перші релігійні уявлення і виник культ богині Палес, то Палатин став релігійним центром пастухів, які здійснювали тут жертвопринесення.
Священні місця[ред. | ред. код]
На пагорбі знаходилися:
- священна печера вовчиці — Lupercal — з джерелом і смоківницею (ficus), під якою, за переказами, був знайдений кошик з немовлятами-близнюками;
- жертовник Пана;
- мундус, тобто яма, куди поселенці кидали первородні плоди, предмети домашнього вжитку і жмені принесеної з собою рідної землі, доки яма не наповнилась і не була покрита жертовником (лат. Roma Quadrata);
- будиночок Ромула (лат. casa Romuli);
- курінь Фаустула (лат. tugurium Faustuli), що збереглися ще в IV столітті нової ери;
- терен, що виріс, за переказами, з списа, кинутого Ромулом з Авентіна і встромившись в землю так глибоко, що його не можна було витягти;
- курія Саліїв (лат. curia Saliorum), що зберігали авгурський жезл Ромула і 12 щитів Марса;
- scalae Caci, за якою Геркулес тягнув страшного розбійника Кака;
- ara maxima, поставлений в пам'ять цього подвигу Геркулеса;
- храм Юпітера Статора (лат. Jupiter Stator), за легендою заснований Ромулом.[5].
15 лютого тут проходило стародавнє свято луперкалії, під час якого голі луперки оббігали Палатинський пагорб. При Ромулі Палатин був оточений мурами з двома воротами: Porta Mugonia (лат. Mugionia або лат. Mugionis) в північній частині пагорба (навпроти форуму) і лат. porta Romanula (у західній частині). Глибока давнина пагорба доведена численними археологічними знахідками: сліди перших поселень на Палатині датуються приблизно 1000 р. до н. е.
Будівлі[ред. | ред. код]
_stadion_palace_of_Domitian.jpg)
З того часу як імператор Август обладнав на пагорбі свою резиденцію, на ньому мешкали багато інших правителів імперії.
Біля палацу знаходився храм Аполлона з чистого мармуру з двома бібліотеками (латинської та грецької) і храм Вести. У 3 р н. е. палац згорів, але Август відновив його в колишньому вигляді, та добудував до нього пропіли. Тоді ж навколо area Apollinis була споруджена колонада з 52 колонами, прикрашена в проміжках статуями античних скульпторів. У західній частині Палатина височів палац Лівії або Тиберія (Domus Tiberiana), a на північ від нього і ближче до форуму — палац Калігули (3-ій по рахунку на Палатинському пагорбі), від якого йшов міст, що з'єднував Палатин з Капітолієм.
Четвертий палац (Domus Flavia) був побудований за Доміціана на північний захід від палацу Августа (80-92 рр., площею 5 гектарів). У палаці були базиліка, Тронний зал (aula regia), зал Юпітера, фонтан з колонним залом. У Тронному залі проходили аудієнції імператора, в «залі для приватних аудієнцій» — засідання імператорського ради. Доміціан також побудував чудовий стадіон (довжиною 160 м, шириною 50 м), до нього примикала імператорська ложа (kathisma). Будівлі Доміціана відрізнялися вишуканою розкішшю. П'ятий і останній палац був споруджений Септімієм Севером в південно-східній частині Палатина поруч з Domus Augustiana, відомий як Septizonium, тобто палац у сім поверхів, що піднімаються один над іншим за допомогою рядів колон.
Храми[ред. | ред. код]
З III—II століть до н. е. на Палатині будувалися храми. На сьогоднішній день збереглися руїни храмів Magna Mater (Кібели), Вікторії і Аполлона.
Церкви: Сан-Себастьяно-аль-Палатино, Сан-Бонавентура-аль-Палатино[en], Сан-Теодоро-аль-Палатино, Санта Анастасія
У середні віки розкішні та величні будівлі Палатина були зруйновані. У середині XIX століття Палатин являв собою руїни, порослі густим гаєм; тут знаходилися Фарнезінські сади і villa Mils . У 1861 у Наполеон III купив у неаполітанського короля Франциска II Фарнезіанські сади (у північній частині Палатина) і після тривалих клопотань і суперечок з римським урядом, завдяки сприянню Реньє, доручив археологу Pietro Rosa провести розкопки, що відкрили нам залишки древніх імператорських будівель пагорба. З 1870 р. Палатин знову перебуває в руках італійців. Слово Palatium стало у всіх європейських мовах синонімом палацу.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Палатин.Акведук Клавдія -
Дорога на Палатині -
La terraza del infeo -
Палатин. Фарнезіанські сади та Палац Тиберія -
Будинок Ромулуса -
Палац Лівії -
Терми Септімія Севера -
Стадіон Доміціана -
Стадіон Доміціана та Палац Августів -
Вхід зі сторони Via di San Gregorio -
Вид на SO (терми Септімія Севера) -
Палатин із сторони Via di San Gregorio
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б https://www.britannica.com/place/Palatine-Hill
- ↑ Palatine Hill: The Cradle of the City of Rome – World by Isa. 8 квітня 2020.
- ↑ Обидва джерела, як «Римські стародавності», так і «Енеїда», написані у І ст. до. н. е.
- ↑ http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Italy/Lazio/Roma/Rome/_Texts/PLATOP*/Aedes_Jovis_Statoris.html
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палатин |
- Палатин на LacusCurtius(англ.)
|
