Перший уряд Каї Каллас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перший уряд Каї Каллас

51-й Кабінет міністрів Естонії
Дата формування 26 січня 2021
Дата розпуску 14 липня 2022[1]
Люди та організації
Президент Керсті Кальюлайд
Алар Каріс
Прем'єр-міністр Кая Каллас
Список голів уряду Список глав урядів Естонії
К-сть членів уряду 15
Партія(ї) Партія реформ
Центристська партія (до 2022)
Партія опозиції Центристська партія (з 2022)
Консервативна народна партія
Вітчизна
Соціал-демократична партія
Історія
Останні вибори Парламентські вибори в Естонії 2019
Попередній Другий уряд Юрі Ратаса
Наступний Другий уряд Каї Каллас
Естонія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Естонії
Категорія Категорія • Інші країни

Перший уряд Каї Каллас — уряд Естонії, який очолювала естонська та європейська політична діячка Кая Каллас з Партії реформ. Розпочав роботу 26 січня 2021 року,[2] після того, як попередній уряд Юрі Ратаса достроково пішов у відставку на тлі корупційного скандалу[3][4]. Пішов у відставку 14 липня 2022 року[5]. Це був коаліційний уряд двох партій: Партії реформ та Центристської партії до червня 2022 року, коли Кая Каллас відкликала усіх міністрів Центристської партії після кількох тижнів суперечок між обома партіями[6].

Кая Каллас є першою жінкою, яка стала Прем'єр-міністром Естонії. На момент її вступу на посаду Естонія стала єдиною країною у світі, де і обраний голова держави, і голова уряду, були жінками (президентом на той момент була Керсті Кальюлайд).[7] У 2002—2003 роках Прем'єр-міністром Естонії був її батько Сіім Каллас.[8]

Історія[ред. | ред. код]

Із самого початку експерти прогнозували декілька можливих варіантів коаліції, серед яких коаліція Партії реформ із Центристською партією, Партії реформ із Вітчизною та Соціал-демократичною партією, Центристської партії з Консервативною народною партією та Вітчизною, Партії реформ із Консервативною народною партією.[9] 14 січня 2021 року почались коаліційні перемовини між Партією реформ та Центристською партією. Хоч для багатьох це було несподіванкою, лідер партії Вітчизна (Хелір-Валдор Сеедер) та лідер Консервативної народної партії (Мартін Гельме) заявили що члени Центристської партії розглядали можливість коаліції із Партією реформ ще з кінця 2020 року.[10][11]

25 січня 2021 Рійгікогу (парламент Естонії) затвердив кабінет Каї Каллас 70-ма голосами проти 30-ти.[7]

Цей кабінет став першим коаліційним урядом Партії реформ та Центристської партії з 2003 року. Також він став найбільш гендерно рівним в історії Естонії, оскільки жінки складали майже половину (46.7 %) його складу.[12][7]

3 червня 2022 року Кая Каллас відкликала сімох міністрів із Центристської партії після кількох тижнів взаємного блокування, під час якого центристи разом із депутатами EKRE відхилили під час голосування у парламенті проєкт про переведення початкової освіту на естонську[6][13]. Після цього Партія реформ розпочала перемовини про нову коаліцію з Isamaa та Соціал-демократичною партією, водночас Центристська партія після внутрішніх обговорень вирішила почати консультації про коаліцію з EKRE та Isamaa[14]. Isamaa ухвалила рішення про перемовини із Партією реформ і соціал-демократами[15].

8 липня 2022 року партії досягли угоди про формування керівної коаліції[16]. 14 липня Кая Каллас подала у відставку, аби сформувати новий уряд[5]. 15 липня 2022 року нова парламентська коаліція Естонії підтримала повторне призначення Каї Каллас прем'єр-міністром і дала їй мандат на формування нового уряду[17].

Список міністрів[ред. | ред. код]

Посада Фото Міністр[18] Партія Початок терміну Кінець терміну Профіль на
сайті уряду
Прем'єр-міністр Кая Каллас Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [1] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр внутрішніх справ Крістіан Яані Центристська партія 26 січня 2021 3 червня 2022 [2] [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр довкілля[en] Тиніс Мьольдер[en] Центристська партія 26 січня 2021 18 листопада 2021 [3] [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Еркі Савісаар[en] Центристська партія 18 листопада 2021 3 червня 2022 14 липня 2022
Міністр економічних справ та інфраструктури[en] Тааві Аас Центристська партія 29 квітня 2019 3 червня 2022 [4] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр закордонних справ Ева-Марія Лійметс Центристська партія 26 січня 2021 3 червня 2022 [5] [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр здоров'я та праці[en] Танел Кіїк Центристська партія 26 січня 2021 3 червня 2022 [6] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр культури Аннелі Отт Центристська партія 26 січня 2021 3 листопада 2021 [7] [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Тійт Терік[en] Центристська партія 8 листопада 2021 3 червня 2022
Міністр оборони Калле Лаанет Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [8] [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр освіти та досліджень[en] Лійна Керсна[en] Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [9] [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр підприємництва та інформаційних технологій[en] Андрес Сутт[en] Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [10] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр публічної адміністрації[en] Яак Ааб[en] Центристська партія 26 січня 2021 3 червня 2022 [11] [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр сільських справ[en] Урмас Круузе[en] Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [12] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр соціального захисту[en] Сігне Рійсало[en] Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [13] [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр фінансів[en] Кейт Пентус-Розіманнус Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [14] [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Міністр юстиції[en] Маріс Лаурі[en] Партія реформ 26 січня 2021 14 липня 2022 [15] [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://news.err.ee/1608656908/estonian-prime-minister-resigns-disbands-government
  2. ↑ Gallery: Kaja Kallas wins mandate to form government. Eesti Rahvusringhääling. 25 січня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  3. ↑ Прем'єр Естонії подав у відставку на тлі корупційного скандалу. Європейська правда. 13 січня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  4. ↑ Jüri Ratas resigns as prime minister following loan scandal. Eesti Rahvusringhääling. 13 січня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  5. ↑ а б Прем'єрка Естонії офіційно оголосила про відставку, щоб сформувати новий уряд. Європейська правда (українською) . 14 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  6. ↑ а б Estonian prime minister dismisses junior coalition partner from government. Eesti Rahvusringhääling (англійською) . 3 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  7. ↑ а б в Ханкевіц, Стен (26 січня 2021). Estonia becomes the only country in the world led by women. Estonian World. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  8. ↑ Герасимчук, Сергій (26 січня 2021). Ще далі від Росії: що відомо про нову очільницю уряду Естонії. Європейська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  9. ↑ Political mathematics: Four new possible coalitions. Eesti Rahvusringhääling. 13 січня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  10. ↑ Seeder: Corruption scandal brought collapse of coalition forward. Eesti Rahvusringhääling. 14 січня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  11. ↑ Helme: Ratas always looked for excuses to say it was difficult with us. Eesti Rahvusringhääling. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
  12. ↑ Feature: Women in the Estonian government 1992-2021. Eesti Rahvusringhääling. 27 січня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  13. ↑ Прем’єрка Естонії запустила формування нової коаліції - без центристів. Європейська правда (українською) . 3 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  14. ↑ В Естонії почалися перемовини про коаліцію після вигнання з уряду центристів. Європейська правда (українською) . 4 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  15. ↑ Консервативна народна партія Естонії. Associated Press (англійською) . 11 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  16. ↑ В Естонії домовились про нову коаліцію, Кая Каллас іде з посади прем’єра. Європейська правда (українською) . 8 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  17. ↑ «У нас лише один ворог — Росія». Кая Каллас очолить новий уряд Естонії. НВ (українською) . 16 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  18. ↑ Reform, Center announce incoming ministers. Eesti Rahvusringhääling. 24 січня 2021. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перший_уряд_Каї_Каллас&oldid=41873697