Пишкін Борис Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пишкін Борис Андрійович
рос. Борис Андреевич Пышкин
Народився3 вересня 1893(1893-09-03)
Казань,
Російська імперія
Помер29 січня 1970(1970-01-29) (76 років)
Київ,
 УРСР
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльністьнауковець
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тімірязєва
Галузьберегові процеси, гідрологія
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор, член-кор. АН УРСР
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Відомі учніСеймов Валентин Михайлович
ЧленствоНАНУ
Війнанімецько-радянська війна

Пишкін Борис Андрійович (3 вересня 1893 року — 29 січня 1970 року) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології суші Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1893 року в Казані, Росія. Закінчив 1924 року Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязева зі спеціальності «гідротехнік». Учасник Другої світової війни. Працював у водогосподарських установах Середньої Азії, Закавказзя. Завідувач кафедри в Омському сільгоспуніверситеті, викладав у Київському гідромеліоративному інституті. У 1945–1948 роках працював у секції водогосподарських проблем АН України. Докторський ступінь отримав у 1946 р. Член-кореспондентом АН України обраний у 1951 р. У Київському університеті працював у 1962–1967 роках завідувачем кафедри гідрології суші (тепер гідрології та гідроекології) географічного факультету. Водночас завідував відділом в Інституті гідрології і гідротехніки АН України (тепер Інститут гідромеханіки НАН України).

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Сфера наукових досліджень: питання динаміки берегів морів і водосховищ, зокрема, теорії гідродинаміки прибережної зони, дії вітрових хвиль на гідротехнічні споруди і береги, а також циркуляції двофазних потоків у трубопроводах і ріках. Розробив методи захисту берегів від затоплювання та розмивання, а також захисту водозаборів і портів від замулювання та занесення. Створив новий науковий напрям — динаміка берегів водосховищ. Автор близько 200 наукових праць. Основні праці:

  1. Лісосплав і лісосплавні споруди на річках України. — К., 1955 (у співавторстві).
  2. Дослідження вздовжберегового руху наносів на водосховищах. — К., 1967 (у співавторстві).
  3. Регулювання вздовжберегового потоку наносів. — К., 1972 (у співавторстві).
  4. Динаміка берегів водосховищ. — К., 1973.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Пишкін, Борис Андрійович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  3. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
  4. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
  5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.