Плоске (Полтавський район)
село Плоске | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Тер. громада | Мачухівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA53080230190096788 |
Облікова картка | Село Плоске |
Основні дані | |
Населення | 562 |
Поштовий індекс | 38441 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′32″ пн. ш. 34°13′59″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 34.23306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
96 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38441, с. Плоске |
Карта | |
Мапа | |
|
Пло́ске — село в Україні, у Мачухівській сільській громаді Полтавського району Полтавської області. Входить до Мачухівської сільської громади. Населення становить 562 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Плосківська сільська рада.
Село Плоске знаходиться на правому березі річки Полузір'я, вище по течії на відстані 1,5 км знаходиться село Левенціівка, нижче по течії на відстані 3 км - село Чередники, на протилежному березі - село Твердохліби. Річка в цих місцях звивиста, утворює багато боліт.
У 1826 році з ініціативи Сахновського в селі збудовано кам’яну Спасо-Вознесенську церкву, богослужіння в якій відбуваються і досі.
За даними 1859 року у власницькому селі Полтавського повіту Полтавської губернії мешкало 679 осіб (347 чоловічої статі та 332 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існувала православна церква та завод[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Площанської волості, мешкало 762 особи, налічувалось 135 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок і 2 лавки[2].
У 1889 році при церкві відкрито церковнопарафіяльну школу, у якій навчалося 64 учні[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 950 осіб (459 чоловічої статі та 491 — жіночої), з яких 925 — православної віри[4].
Наприкінці 30-х років XX століття Вознесенську церкву намагалися зруйнувати решетилівські комуністи, але за свідченнями місцевих жителів, церква вистояла обстріл і продовжувала працювати під час війни. У післявоєнні роки радянська влада закрила церкву, приміщення використували для потреб місцевого колгоспу.
У 1994 році розпочалася реставрація Вознесенської церкви, але коштів вистачило лише на певне відновлення дзвіниці й частини приміщення. У 2002 році під куполом з'явилися дзвони, які встановили за кошти плосківської громади.
24 травня 2012 року в селі Плоске відкрито Решетилівські філії відділеннь соціально-побутової адаптації, організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.
У 2013 році Вознесенська церква знову почала працювати, було відремонтовано значну частину приміщення. У свято Вознесіння Господнього Високопреосвященнійший архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відвідав с. Плоске з нагоди храмового свята та Дня села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Мачухівської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[6].
Плосківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Решетилівської районної ради Полтавської області
Школу було відкрито у 1872 році.[7]
- Вознесенська церква
- Пам'ятник воїнам Другої Світової війни і могили невідомих солдатів
- Парк імені А. К. Григоренка
- Ківшар Григорій Федорович (1901—?) — директор Оржицької машинно-тракторної станції Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
- Ковінька Олександр Іванович (справжнє прізвище — Ковінько) (1900—1985) — український письменник-гуморист.
- Григоренко Анатолій Кирилович (1935—2001) — український поет, прозаїк та журналіст.
- Попов Микола Васильович (1907—1985) — один з фундаторів Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, директор, художній керівник, головний режисер, актор, Заслужений артист УРСР.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 288)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Історична довідка | Мачухівська територіальна громада. machtg.gov.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2024.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Історія школи - Плосківська ЗОШ І-ІІІ ступенів. sites.google.com. Процитовано 11 серпня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- Плосківська сільська рада на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Плоске
- http://www.plsz.gov.ua/arxiv/arxiv0512.html
- http://sites.google.com/site/ploskivskazosiiiistupeniv/
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |