Плотнікова Оксана Миколаївна
Плотнікова Оксана Миколаївна | |
---|---|
Народилася | 13 серпня 1971 (53 роки) Путивль, Сумська область, УРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | державний службовець менеджер |
Alma mater | Харківська академія технологій та харчування Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Плотнікова Оксана Миколаївна (нар. 13 серпня 1971, Путивль, Сумська область, УРСР) — директорка зі стратегічного розвитку ТОВ "Біофарма ПЛАЗМА". Очолювала державне підприємство «Укрпошта», обіймала керівні посади в «Укрзалізниці», Міністерствітранспорту та зв'язку України та інфраструктури України. Член Спілки аудиторів України та Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України.
2010 року посіла 55-е місце в рейтингу ста найвпливовіших жінок України, складеному журналом «Фокус»[1].
Народилася 13 серпня 1971 року в місті Путивль Сумської області[2]. 1997 року закінчила Харківську державну академію технології та організації харчування за спеціальністю «Економіст»[2].
2006 року отримала другу вищу економічну освіту, закінчивши Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Облік і аудит»[2].
Упродовж 1989—1992 рр. працювала бухгалтером Комінтернівського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату в Харкові.[2] Протягом 1992— 1994 рр. була головним бухгалтером ТОВ «Серпень»[2]. 1994 — 2003 рр.працювала у ТОВ «Міжнародна аудиторська служба», була директором ТОВ «Аудиторська фірма «Пруденс» (Харків)[2].
Протягом 2003— 2007 рр. працювала заступником головного бухгалтера Управління бухгалтерського обліку та звітності, начальником Управління бухгалтерського обліку та звітності, головним бухгалтером дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у м. Києві[2]. 2007—2009 рр. — була головою правління ВАТ «Біофарма»[2]. Упродовж 2009—2010 рр. була заступником директора з фінансово-економічних питань «Укртрансгазу»[2].
У березні 2010 року була призначена на посаду заступника міністра транспорту і зв'язку України[3]. У грудні 2010 року,через реорганізацію міністерства, стала заступником міністра інфраструктури[3]. Звільнена у грудні 2011 року.[3] У березні 2012 року призначена виконуючою обов'язки генерального директора українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»[4]. У червні 2013 року склала повноваження в зв'язку з переведенням для подальшої роботи в ДП «Укрзалізниця»[5].
У період з 2013 по 2014 роки обіймала керівні посади на державному підприємстві «Укрзалізниця», займаючись реформуванням і корпоративним розвитком компанії[1].
З 2014 року - керівниця різних напрямків групи компаній «Біофарма». Зараз[коли?] відповідає за стратегічний розвиток ТОВ «Біофарма Плазма», активно розвиваючи підприємство[6][7].
Нагороджена грамотою ДК «Укртрансгаз» (2006) та відзнакою ДК «Укртрансгаз» (2007)[8].
Нагороджена Грамотою Міністерства інфраструктури України (2012) за активну участь в роботі 25-го Конгресу Всесвітнього поштового Союзу [11][8].
Нагороджена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2013) за вагомий особистий внесок у розвиток поштового зв'язку України[8].
- ↑ а б Оксана Плотникова. Фокус.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
- ↑ а б в г д е ж и к Плотнікова Оксана Миколаївна (укр.). Міністерство інфраструктури України. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
- ↑ а б в Плотнікова Оксана Миколаївна. Дата (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
- ↑ В.о. гендиректора «Укрпошти» призначена Оксана Плотнікова. Телекритика (укр.). 2 березня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2012.
- ↑ Константин Кривенко возглавил "Укрпочту". Ъ.Украина-Новости. 17 червня 2013. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
- ↑ Відкриття Центру плазми у Черкасах - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 19 серпня 2020.
- ↑ Biopharma отримала офіційний дозвіл на початок клінічних досліджень препарату, потенційно ефективного при COVID-19. Аптека online. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- ↑ а б в WebCite query result. www.webcitation.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 19 серпня 2020.