Очікує на перевірку

Покозій Йосип Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Покозій Йосип Трохимович
Народився27 січня 1925(1925-01-27)
Хотімля, Вовчанський район, Харківська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер10 листопада 2012(2012-11-10) (87 років)
Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьентомолог
Галузьзахист рослин
ЗакладНаціональний університет біоресурсів і природокористування України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Відомі учнідоктор сільськогосподарських наук, професор М. М. Доля, академік Я. М. Гадзало
Відомий завдяки:роботам із захисту рослин
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Йо́сип Трохи́мович Поко́зій (27 січня 1925 року — 24 липня 2012 року) — радянський і український ентомолог, фахівець із захисту рослин, професор, зав. кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України. Почесний голова Українського ентомологічного товариства. Учасник Другої світової війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йосип Покозій народився у 1925 році у селі Хотімля Вовчанського району на Харківщині. Він закінчив середню загальноосвітню школу у Чугуїві.

Під час Радянсько-німецької війни опинився на окупованій території. Під час визволення частини Харківщини у березні 1943 року медична комісією визнала його непридатним для служби в армії. Коли виникла загроза повторної окупації, евакуювався до Краснодарського краю. Тут у квітні 1943 р. в Армавірі звернувся до військкомату з проханням узяти в армію. Служив у запасних частинах, а за вересня 1944 року — у діючій Радянській Армії. Він став навідником батальйонного міномета. У боях за Сандомирський плацдарм на Львівщині, брав участь у визволенні Польщі, Чехословаччини, штурмі Берліна й дістав три легких поранення[1][2]

Після демобілізації, він закінчив лісогосподарський факультет Харківського сільськогосподарського інституту (1950, з відзнакою). У цьому ж виші він закінчив аспірантуру, захистив кандидатську (1954) і докторську (1965) дисертації, здобув звання доцента (1963), професора (1968) і працював послідовно: асистентом, доцентом, професором, завідувачем кафедри ентомології і зоології, деканом факультету захисту рослин[3].

Згодом Йосип Трохимович завідував кафедрою у Кубанському сільгоспінституті (Краснодар 1976—1980), а після того до кінця життя працював у Українській сільськогосподарській академії (теперішнього НУБіПУ). Тут він завідував кафедрою загальної ентомології та зоології, був професором кафедри хімічного (пізніше — інтегрованого) захисту рослин (1993—2012).

У 2012 році професор Йосип Покозій пішов з життя.

Наукова та науково-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Йосип Трохимович вдосконалював системи захисту плодових садів, ягідників, лісових насаджень, плодорозсадників, пшениці та інших сільськогосподарських культур від тварин-шкідників. Велику увагу він приділяв біологічному захисту рослин. Серед його розробок — п'ять біопрепаратів для захисту садів. За пропозиціями Йосипа Покозія міністерство сільського господарства України створило в НУБіПУ лабораторію сезонного прогнозу розмноження шкідників і врожаю озимої пшениці. Він керував дослідженнями у лабораторії лісового шовку в НУБіПУ.

Йосип Трохимович є автором, співавтором і редактором майже 270 наукових праць, науково-методичних розробок, програм і підручників. У його творчому доробку — 6 авторських свідоцтв і 4 патенти[4].

Він керував підготовкою 20 кандидатів і 5 докторів наук. Серед його вихованців — академік Я. М. Гвадзало, президент Національної академії аграрних наук України, і член-кореспондент НААН; М. М. Доля — декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіПУ[1].

Багато років Йосипа Покозія обирали до керівництва Українського ентомологічного товариства — як його віце-президент (1982—1992), президент (2004—2007), почесний президент (2007—2012). Бойові й трудові заслуги Йосипа Трохимовича відзначені 12 урядовими нагородами, нагрудним «Знаком Пошани» Мінагрополітики України[5]. У 2008 році Президент України призначив йому державну стипендію[6]. На честь Йосипа Покозія названо новий вид комах із родини їздців-іхневмонід — Pycnoflatsor pokozii (Narolsky et Protzenko, 1993)[7].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Вредители молодого дуба лесных полос восточной части Харьковской области [Текст]: Автореферат дис. … кандидата сельскохозяйственных наук. — Харьков: [б. и.], 1953. — 19 с.
  • Важнейшие листогрызущие и почвообитающие вредители дуба в Придонецкой части Украины и борьба с ними: Автореф. дис. … д-ра биол. наук. — Харьков, 1965. — 40 с.
  • Сельскохозяйственная энтомология: учебник для студентов высших с.х. учебных заведений по спец. «Защита растений». — М.: Колос , 1983. — 414 с. [у співавторстві з Б. М. Літвіновим, О. О. Мігуліним, Г. Є. Осмоловським, С. М. Поспєловим].
  • Сад і город без хімії. — К. : Урожай, 1991. — 87 с. [у співавторстві з В. Г. Яценком, В. І. Мурзою, А. Г. Руднєвим]
  • Практикум з зоології: навч. Посібник. — К. : Урожай, 1996. — 144 с. [у співавторстві з М. М. Долею.
  • Шкідники сільськогосподарських рослин: посіб. для студ. агрон. фак. с.-г. вищих навч. заклад. України ІІІ — У рівнів акредитації. — Ніжин: [б. в.], 2004. — 356 с. [у співавторстві з В. П. Федоренко, М. В. Круть].
  • Фітосанітарний моніторинг: посібник для студ. агроном. спец. вищих закл. аграрної освіти ІІІ-IV рівнів акредитації — К. : ННЦ ІАЕ, 2004. — 294 с. [у співавторстві з М. М. Долею, Р. М. Мамчур].
  • Ентомологія: підруч. для підготов. фахівців напряму «Агрономія» у вищ. аграр. навч. закл. ІІ-IV рівнів акредитації. — К. : Фенікс, 2013. — 342 с. [у співавторстві з В. П. Федоренко і М. В. Круть].
  • Ентомологія: підруч. для підготов. фахівців напряму «Агрономія» у вищ. аграр. навч. закл. ІІ-IV рівнів акредитації. — К. : Фенікс, 2013. — 342 с. [у співавторстві з В. П. Федоренко і М. В. Круть].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Круть М. В. Відомі українські вчені-ентомологи — учасники Великої Вітчизняної війни // Український ентомологічний журнал, 2015, № 1-2, с. 3-12
  2. Наукова школа ентомологічної фізіології — https://nubip.edu.ua/node/12660 [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  3. Вітаємо! // Карантин і захист рослин, 2010, № 2, с. 29-30 — http://www.ipp.gov.ua/attachments/article/53/KZR-2010-02.pdf [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  4. Дивись http://www.findpatent.ru/patent/179/1793852.html [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] , http://www.findpatent.ru/patent/179/1792275.html [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.], http://uapatents.com/3-2616-sposib-borotbi-z-sisnimi-ta-listogrizuchimi-shkidnikami-plodovikh-i-ovochevikh-kultur.html [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] і http://uapatents.com/1-20585-sposib-viznachennya-velichini-polivno-normi-pri-zroshenni-plodovikh-kultur.html [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  5. Відомі постаті факультету — https://nubip.edu.ua/node/2596 [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  6. Ющенко назначил стипендии ученым. ЛІГА.net. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
  7. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2016. Процитовано 22 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)